Директиви Адміністрації Президента — це підступна форма цензури, такий висновок Звіту Human Rights Watch про свободу слова в Україні.

Напередодні річного (2003 року) засідання Ради співпраці Європейського Союзу та України організація Human Rights Watch підготувала свій Звіт „Боротьба навколо новин: Неофіційна державна цензура на українському телебаченні“. В ньому підтверджується вплив таємних інструктивних меморандумів, відомих як „темники“, на діяльність ЗМІ в Україні. Засідання у Брюсселі є однією із найважливіших річних зустрічей між Україною та Європою, і те, що Human Rights Watch приурочила цій події своє сорокавосьмисторінкове дослідження політичної цензури в Україні, говорить про те, в чому саме світова спільнота вбачає найбільшу загрозу для української демократії.

Елізабет Андерсен, виконавчий директор Європейського та центральноазіатського відділу Human Rights Watch на основі аналізу, проведеного цією організацією, робить висновок, що мільйони телеглядачів в Україні не можуть одержувати важливої інформації про політичні, економічні та соціальні події. „Директиви Адміністрації Президента — це підступна форма цензури. – заявила пані Андерсен – Адміністрація Президента України відверто порушує свободу висловлювань докладними інструкціями про те, як телевізійним каналам можна висвітлювати новини“.

Подаємо витяг із Звіту, а повний його текст, читайте, будь ласка, на сайті:

http://docs.hrw.org/embargo/ukraine0303/, користуючись іменем користувача „hrwreports“ та кодом доступу „pub2k2“.

УКРАЇНА: НЕОФІЦІЙНА ПОЛІТИЧА ЦЕНЗУРА

Адміністрація Президента України відверто порушує свободу висловлювань докладними інструкціями, як телевізійним станціям можна висвітлювати новини, свідчить організація „Human Rights Watch“ у звіті, який опубліковано сьогодні. Звіт подає зразки таких директив.

Сорокавосьмисторінковий звіт „Боротьба навколо новин: Неофіційна державна цензура на українському телебаченні“ підтверджує вплив таємних інструктивних меморандумів, відомих як „темники“ (від російського темы недели), на діяльність преси в Україні. Темники, які укладає Адміністрація Президента, розповсюджуються нею серед керівників і редакторів національних телевізійних компаній та окреслюють, які теми новин подавати та як представляти їх у передачах. Непідкорення викликає широкий спектр неофіційних санкцій, включаючи податкові перевірки, скасування ліцензій, свавільні позови про наклеп, звільнення або пониження в посадах та зменшення заробітної плати.

Темники мають потужний примусовий вплив на подавання новин в Україні. У програмах новин на телебаченні – найпоширенішому джерелу новин в Україні, домінує єдиний пропрезидентський напрямок. Діяльність та погляди інших політичних постатей перекручуються або ігноруються. Яскравий приклад цього дали повідомлення про опозиційні демонстрації 16 вересня 2002 року, коли станції передавали разюче однакові повідомлення та зйомки, з яких годі було зрозуміти, хто демонстрував, чого домагався та який шлях обрали демонстранти.

Загроза юридичних та адміністративних наслідків за непокору примушує редакторів та журналістів виконувати вказівки Адміністрації Президента. Ще до появи темників ті засоби масової інформації, що підтримували опозиційні партії або не підкорялися офіційним вимогам, зіштовхнулися з викликами до суду, довільними адміністративними перевірками та скасуванням ліцензій. Журналістів понижували у посадах, звільняли з роботи, зменшували їхню заробітну плату; також були й інші негативні наслідки. Деякі журналісти покинули працю на знак протесту проти зростаючої цензури, багато інших, натомість, продовжують працювати за фахом у нестерпних умовах, вдаючись до самоцензури або попри постійний ризик подаючи безсторонню інформацію про події.

„Після того, як зникла радянська цензура, в Україні з’явився певний ступінь плюралізму засобів масової інформації,— сказала Андерсен.— Проте справді незалежні ЗМІ трапляються зовсім не часто“.

Економічна нестабільність змусила більшість засобів масової інформації прийняти фінансування та протекцію впливових промислових кіл, які сформували політичні партії та придбали радіостанції й телестудії. Медіа-магнати часто використовують свою інформаційну власність як рупор особистих чи групових інтересів та думок. Фінансово-політичні кола, близькі до Президента Кучми, зараз контролюють шість загальнодержавних телеканалів, і це, в поєднанні з появою темників, ще більше підірвало редакційний та журналістський плюралізм.

Неофіційна цензура та економічна залежність — це не єдина загроза свободі ЗМІ в Україні. „Зникнення“ та вбивство опозиційного журналіста Георгія Гонгадзе у вересні 2000 року викликало як в країні, так і на міжнародному рівні гнівний протест проти загрозливої для журналістів атмосфери. Справа Гонгадзе та інші подібні справи все ще залишаються нерозв’язаними. Кучма та інші високопосадовці підозрюються в причетності до вбивства Гонгадзе на підставі магнітофонних записів розмови, під час якої президент неначе наказав службовцям безпеки „розібратися“ з журналістом. Звертаючи увагу на загрозливу ситуацію зі ЗМІ в Україні, організація Human Rights Watch закликала українську владу:

– негайно припинити поширення темників чи будь-яких інших форм примусових письмових чи усних інструкцій від Адміністрації Президента до всіх засобів масової інформації;

– гарантувати, що цензура з боку державної влади чи приватних осіб у будь-якій формі не продовжиться – через впровадження в життя існуючих законів та зобов’язань, які забороняють цензуру;

– проводити негайні та ретельні розслідування діяльності державних посадовців та інших осіб, причетних до цензури чи інших зловживань проти представників ЗМІ, та притягати винних до відповідальності;

– розглянути можливість прийняття законів, які б гарантували реалістичну мінімальну заробітну плату журналістів, та впровадити регулюючу структуру для забезпечення юридичного захисту журналістів, що зіштовхнулися з покаранням у формі знижень зарплати, пониження в посаді чи звільнення.

Організація Human Rights Watch закликала Європейський Союз зробити свободу преси вищим пріоритетом у його відносинах з Україною та поставити вимогу доказових поліпшень у сфері прав людини в Україні як частини чинних зобов’язань. Human Rights Watch також звернулася до міжнародної спільноти з проханням підтримати свободу ЗМІ в Україні, рекомендуючи таким міжнародним організаціям, як Рада Європи й Організація з безпеки та співробітництва в Європі, продовжити допомогу українському урядові та нагляд за ним у справі забезпечення свободи висловлювань.

18.03.2003