Недбалість під час призову до армії і наслідки цього для армії.

Нещодавно сталася подія, яка підбила певну рису під нашими постійними закликами до громадськості і влади ліпше придивитися до роботи призовних комісій. Хоча б визначити їх собівартість для держави, враховуючи не тільки і не стільки зарплатню членів медкомісій і різним клеркам, скільки собівартість її роботи. Коли ми узнаємо, що з однієї частини, у перші тижні після призову потрапляють до психіатричного відділення двоє харків'ян, ми вже не дивуємося самому факту.

Ми дивуємося, як у нашій країні ніхто ніяк не хоче рахувати гроші. Бо відправка у частину, потім відправка у шпиталь і кінець кінцем обстеження і лікування двох харківських хлопців (до речі, з різних районів) набагато більше суми зарплатні працівників медичних комісій РВК і ОВК, які відповідають за їхній призов. Про таємничих18 повернених у перші місяці 2003 року, що не співпадали з даними ОВК, ми вже писали. Але це все ще дрібниці.

В газеті “Наша армія” № 208 від 13 листопада цього року наведені такі факти, що помилки лікарів, навіть брутальні, виглядають дитячими іграшками. Виявилося, що робота медичних комісій ОВК (і РВК мабуть теж) взагалі не потрібна. Чорним по білому в статті написано, що внаслідок страйку працівників медичних комісій у Чернігівській області, призовники спокійно обійшлися без медичного огляду компетентних спеціалістів, і попрямували до армії тільки на підставі даних, що зафіксовані в їх медичних картках.

До речі, лікарі страйкували через те, що приміщення для огляду призовників і взагалі приміщення ОВК були відключені від опалення, і температура в кімнатах в прохолодні осінні дні була близько +4⁰С. Лікарі слушно зауважували, що призовникам, яким під час медичного огляду в медичній комісії доводиться роздягатися, це загрожує застудою.

Так, через неузгодженості між ОВК і місцевими тепломережами молоді солдати будуть служити тільки на підставі даних медичних карток! Хто і коли останній раз дивився в ті картки? Чи є достатніми обслідування, які були проведені призовникам? А може їм потрібно було провести додаткові обслідування, а їх не зробили взагалі? Чому лікарі в військових частинах та шпиталях повинні виправляти не можливі лікарські помилки, а кричущу недбалість працівників ОВК та інших державних установ? І хіба ті, хто саме таким чином відправив призовників до лав армії, не знав, що це пряме порушення Закону України “Про призов” та наказу МОУ № 207 від 12.07.99? А не опалювати військові об'єкти – де в якій країні, в які часи це відбувається?

Є такий державний атрибут – “обороноздатність” – і його ніхто поки що не відміняв – інакше навіщо нам така армія? Яку, хто хоче, не опалює, хто хоче, не лікує, хто хоче, не постачає харчі? Не можна жити, перевернувши все з ніг на голову. Як до такої армії будуть ставитися в суспільстві – цілком зрозуміло. Але невже місцева влада (яка, до речі, відповідає за організацію призову) не може поставити на місце теплопостачальника – монополіста, який загрався і зарвався? Кошти повинні були знайти в місцевому чи обласному бюджеті. Бо для будь-якої країни її обороноздатність – це головне. Якщо уряд дійсно вважає себе урядом незалежної, самостійної держави, а не грає в це. Але навіщо тоді грати, пускаючи пил в очі і марно витрачаючи гроші.?

Гірко за армію, яку може скрутити в баранів ріг якийсь чиновник з тепломереж або інших комунальних служб. Гірко за призовників... Ми добре знаємо, чого варті деякі медичні картки, і прикладів недбалості при заповненні цих карток ми маємо багато. Хлопець, ледь не інвалід (підлітковий лікар пропонував оформити йому інвалідність, але сам хлопець відмовився), а комісія Київського РВК м.Харкова визнала його придатним до служби. Невже, якби в картці були всі записи, таке могло б статися? Медичні картки часто заповнюють недбало, по дорозі, тобто від підліткового лікаря до РВК, і буває, що невільно (або вільно) десь губляться найважливіші медичні документи. Саме про такий випадок йдеться в заяві, що нещодавно подано до нашої організації. Добре, коли в батьків зберігся оригінал чи копія документу.

Але й це ще не все. Ми стикнулися з вражаючою за своєю безглуздістю і невмінням дивитися далі власного носу проблемою. Раз за разом хлопці чи батьки (і в нас теж є така заява) розповідають нам, що лікарі медичних комісій лякають хлопців, як отою Кікіморою, що той, хто не відслужить в армії, потім не знайде собі роботи, не зможе вступати до ВУЗу, тому що у військовий квиток записують шифр захворювання. І це, на відміну від Кікімори, вже є реальність нашого життя. Дізнатися, що значить шифр для адміністратора зовсім неважко. І таким чином медична комісія РВК чи ОВК ще й вважається комісією, що вирішує до якої роботи чи навчання може бути в подальшому допущений призовник. А це вже грубе порушення права на конфіденційність інформації, законів України, рішення Конституційного суду.

Ось пішов до лав армії хлопець з енурезом та трьома шифрами психіатричного захворювання у медичній справі. У заключному акті шифрів немає, бо його мати сама написала заяву, що її син здоровий! Хто мав право таку заяву в неї брати? Ми могли б думати, що це поодинокий випадок, але ось знову в психіатричному відділенні наш призовник, і знову, як на диво, заява матері, що він здоровий. Але вона не лікар, не фахівець і хоче, щоб її син йшов до армії. Той, хто взяв в неї таку заяву брутально порушив законодавство. Але не тільки це, тут пряме нехтування інтересами армії і, як наслідок, інтересами держави – на користь власних місцевих інтересів, чи то виконування плану набору до армії, чи просте недбальство. Хлопців залякують до такого ступеню, що вони не говорять лікарям про свої хвороби, приховують свої довідки, і до армії ідуть хворі. За нашими багаторічними даними – приблизно 18% з одного призову. І це хіба можливо в цивілізованій країні, яка декларує наміри йти до Європи, до НАТО? Більше це схоже на дикі джунглі, де дикі тубільці біжать не до лікаря, а до шамана (і якщо зважати на кількість реклами “потомствєнних целителей” та екстрасенсів у наших ЗМІ, саме так воно і є).

Але з іншого боку навіщо йти до лікаря, який дивиться не на тебе, а скрізь тебе, і на твої скарги відповідає: “Не хочеш служити – не придуряйся”. І от хворі потоком, так, йдуть служити, а ви шукаєте, де взяти гроші на опалювання бюджетних установ, чи на виплати пільговикам – ветеранам праці. Ось де втрачаються гроші, треба державні гроші витрачати заощадливо, а не тільки вболівати за план призову. Гроші, спалюють разом призовники з лікарями. А ми під час проведення моніторингу дізнаємося, що з Харківської області було відправлено до армії 18 хворих призовників. І, на жаль виявлені нами прізвища призовників не співпадають з тими прізвищами, які має ОВК. Тобто хворих ще більше? З офіційної відповіді ми дізналися, що три прізвища все ж таки співпадають, а ще три солдата – це хворі на гепатит С – тестування на цю хворобу не передбачене при призові. На нашу думку, причина не тільки у відсутності грошей, а й те, що комісії працюють за наказами і інструкціями, що були складені ще в 50-60 роки минулого століття, коли ситуація з захворюваністю гепатитами була зовсім іншою.

Коли в світі з'явилася ВІЧ-інфекція, всі, хто знав про це, співчували країнам, які отримали це лихо. А ким потрібно вважати нас, які самі заштовхують в цю безодню країну, направляючи до армії, до молодіжного колективу наркоманів або вже ВІЧ-інфікованих?

Складається враження, що в нашому жорстокому та дурному суспільстві тільки можуть кричати про гроші, яких завжди не вистачає, і зовсім не вміють рахувати гроші. І здається і не бажають...

І ще одна проблема. Не можна так розбещувати ані лікарів, ані військовослужбовців.

Лікарі – представники професії, і я не відкриваю Америку – які повинні захищати і поліпшувати життя інших. Мені здається, багато з тих, хто будуть читати мою статтю гірко посміхнуться. А юнак вперше в житті відчувши жорстокість і презирство від тих людей, від яких ніяк цього не чекав, піде до армії відповідно налаштований. Жорстокість породжує жорстокість. Іншого не буває. Отож і сидимо ми там, де сидимо.

PS: Около 15% призывников признаны непригодными к службе в армии

Во время работы призывных комиссий осенью этого года около 11 тыс. призывников области прошли медицинское обследование. Непригодными к службе в армии по состоянию здоровья признаны почти полторы тысячи юношей (около 15%). Треть призывников была отправлена на дополнительное медицинское обследование, а 330 человек получили отсрочку.

Такие данные обнародовал сегодня на брифинге вице-губернатор Харьковской области Валентин Дулуб.

Всего же на срочную службу отправились служить чуть больше двух тысяч человек. 79 % призванных (1 641 человек) пополнили ряды Вооруженных Сил Украины, 21% (431 человек) будут нести службу в других военных формированиях. Кроме того, 7 человек направлены на прохождение альтернативной (невоенной) службы по месту жительства.

Кроме того, как напомнил, В.Дулуб, в Харьковской области на базе 92-й отдельной механизированной бригады, которая размещается в Чугуеве, формируется отдельный батальон для отправки с миротворческой миссией в Ирак. По словам вице-губернатора, после выполнения поставленных задач в Ираке этот батальон должен вернуться в место формирования – Чугуев – и продолжать службу на контрактной основе.

www.media-objektiv
08.12.2003