№ 48 Доклад Госдепартамента США про соблюдение прав человека в Украине в 1998 г.

Зміст

Переднє слово

Для комплексного дослідження стану з правами людини в країні правозахисні організації звичайно використовують форму звіту про дотримання прав людини в країні, який готується щороку. Складання такого звіту є традиційним засобом доведення до відома громадськості – як національної, так і міжнародної – про порушення прав людини в країні, щоб поліпшити ситуацію. В Україні, на жаль, річний звіт, в якому від імені громадянського суспільства було б комплексно описано на високому рівні положення з правами людини, ще ніколи не готувався.

Відомі різні форми річних звітів. Так, «Біла книга Росії» побудована як коментар до кожної статті Загальної декларації прав людини, у якому розповідається про стан з реалізацією відповідного права. Звіти про реалізацію окремих прав можуть бути побудовані як коментарі до спеціальних конвенцій ООН з прав людини або інших міжнародних договорів. Наприклад, Всеукраїнський Комітет захисту дітей склав звіт про порушення прав дитини як коментар до Конвенції ООН з прав дитини, Харківська правозахисна група підготувала звіт про катування і жорстоке поводження в Україні як коментар до Конвенції ООН проти катувань. Як коментар до міжнародних пактів ООН з громадянських і політичних прав та соціальних, економічних і культурних прав готують річні звіти Гельсінські комітети різних країн. Річні звіти про дотримання прав людини в Російській Федерації у 1993 та 1994 рр., що були підготовлені під керівництвом відомого російського правозахисника, першого російського омбудсмена Сергія Ковальова, складені як сукупність частин, кожна з яких висвітлює стан з дотриманням або певної групи прав (наприклад, соціально-економічних прав), або прав тих чи інших соціальних груп: військовослужбовців, в’язнів; або порушення прав людини під час певних подій: порушення прав людини під час жовтневих подій у Москві в 1993 році, порушення прав людини під час військового конфлікту в Чечні.

Щороку Державний Департамент США видає великий двотомник, який містить доповіді про дотримання прав людини в усіх країнах світу. Ці доповіді готуються посольствами США в цих країнах. Усі доповіді побудовані за однаковою схемою:

резюме;

розділ 1 «Повага недоторканності особи» з підрозділами «Політичні та інші позасудові вбивства», «Зникнення», «Застосування катувань», «Свавільний арешт, затримання чи заслання», «Право на справедливий суд» і «Право на недоторканність приватного життя»;

розділ 2 «Дотримання громадянських свобод», у якому розглядаються свобода слова і преси, свобода мирних зборів і об’єднань, свобода релігії, свобода пересування;

розділ 3 «Дотримання політичних прав», де розглядається реалізація права громадян на зміну влади;

розділ 4 «Ставлення уряду до міжнародних та неурядових перевірок за заявами про порушення прав людини»;

розділ 5 «Дискримінація за расовою ознакою, статтю, релігією, фізичними вадами або за соціальним станом», в якому розглядається стан з дотриманням прав жінок, дітей, інвалідів, релігійних і національних меншин;

розділ 6 «Права робітників» (профспілки, укладання колективних угод, заборона примусової праці, нижня вікова межа для дитячої праці, прийнятні умови праці).

Привертає увагу чітка ієрархія прав і свобод людини, де на першому місці — захист особистісних прав людини від сваволі держави, потім — громадянських і політичних свобод, далі — захист від дискримінації і тільки в кінці короткий огляд прав робітників. Американська традиція прав людини вільна від патерналізму, який передбачає забезпечення людині «гарного життя» державою (хоча рівень соціальної допомоги тим, хто її дійсно потребує, досить високий!), тут за головне вважається право вільно чинити власною долею. Тому західним людям важко збагнути наші проблеми з правами на труд, на житло та достатній рівень життя.

На нашу думку, українській громадськості було б цікаво ознайомитися з таким поглядом ззовні на нашу дійсність. Поглядом доброзичливим, але суворим. Упевнені, що цей ретельний глибокий аналіз буде нам на користь.

Харківська правозахисна група висловлює глибоку вдячність посольству США в Україні, яке люб’язно погодилося на цю публікацію і надало український переклад доповіді (за згодою посольства ми додали до тексту коментарі, щоб виправити декілька дрібних помилок). Ми щиро дякуємо також голові Української секції Міжнародного товариства прав людини Андрію Сухорукову за цінні зауваження.

Євген Захаров