MENU
FB TW YOUTUBE RSS

№ 70 ПРОТИ КАТУВАНЬ. Проти катувань. Стаття 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Систематизований дайджест рішень Європейського суду з прав людини, (укр.).

Харків: Фоліо, 2003. – 288 с. Спеціальний випуск №29(70) інформаційно-аналітичного бюлетеня «Права людини» Харківської правозахисної групи репрезентує систематизований дайджест практики Європейського суду з прав людини із застосування статті 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод і базується на рішеннях Суду станом на 1 січня 2003 року. Видання надає найбільш повне уявлення щодо сучасного тлумачення Судом законного арешту, виправданого тримання під вартою, належної процедури під час арешту та затримання, судового оскарження обґрунтованості арешту та інших елементів, на яких базується сучасний європейський підхід до захисту права на свободу та особисту недоторканність людини.
Видання має розгалужену структуру, перехресні посилання та інші пошукові можливості, що полегшують користування дайджестом.
Книга призначена для суддів, адвокатів, співробітників правоохоронних органів, викладачів та студентів юридичних вузів, працівників правозахисних організацій, широкого кола читачів.


Передмова

Приєднання до Конвенції про захист прав людини та основних свобод є, напевне, однією з найбільш значних подій у правовому розвитку України. І хоча, як це часто буває з подіями такого масштабу, вплив Конвенції не відчувається так виразно, як це очікувалось під час її підписання, але не можна вимагати від документа, який покликаний підтримувати найбільш глибинні підвалини суспільного життя, швидких та яскравих змін у повсякденні.
Крім того, до цього часу навіть юридична спільнота має недостатньо чітке уявлення про засоби використання інструментів, що їх надає Конвенція. Дуже приблизне уявлення про межі захисту, надані Конвенцією, про підходи та концепції, якими керується Європейський суд з прав людини, призвели до того, що до інституцій Ради Європи надійшла безліч скарг з України, левова частка яких виявилась погано обґрунтованою. Як наслідок – розчарування у цінності та ефективності Конвенції, розчарування передчасне і недостатньо справедливе, оскільки для успішного оскарження дій держави у Страсбурзі недостатньо лише відчувати обурення, можливо, навіть обґрунтоване обурення. Слід вивчати юриспруденцію органів Конвенції та вчитися аргументувати свої скарги.
Ще більш важливо, що ця юриспруденція надає дуже важливі аргументи, які можуть бути використані у вітчизняній практиці. Хоча і повільно, але вітчизняні суди почали використовувати практику Суду у своїх рішеннях, і це, мабуть, одне з найважливіших досягнень системи Конвенції. Відомо, що виграш справи на підставі Конвенції у національному суді вартий дюжини виграних справ у Страсбурзі.
Цей дайджест призначений зробити посильний внесок у поінформованість суспільства щодо практики Суду, яка становить собою зразок юридичного тлумачення найбільш загальних правових норм та відбиває найсучасніші тенденції розуміння прав людини й справедливого балансу інтересів особи та суспільства,
Стаття 5 Конвенції внесла у нашу правову систему одну з найвагоміших змін. Вона вводить багато стандартів для оцінки законності позбавлення волі, які настільки відрізняються від усталених норм вітчизняної системи, що й сьогодні, більш ніж через п’ять років після приєднання до Конвенції, вони у значній частині залишаються лише взірцем, до якого ще слід наблизитись. У цьому відношенні практика Суду набуває великого значення для фахівців, які, використовуючи її у своїй діяльності, можуть зрушити правові реалії країни у бік більш високих та гуманних стандартів, запропонованих Конвенцією.
У книзі враховані всі рішення Суду за період з 1 липня 1961 року до 1 січня 2003 року. Вона поділена на частини відповідно до параграфів статті 5. Частини у свою чергу складаються з розділів, присвячених тлумаченню тих питань, які поставали перед Судом під час розгляду окремих справ. У організації тексту перевага надавалась систематичному, а не хронологічному порядку.
У кінці кожного фрагменту наводиться коротка назва справи та відповідний параграф рішення. Там, де Суд не використовував наскрізну нумерацію, посилання дається на розділ «As to the Law» («Щодо права»).
Повне найменування рішення та окремі відомості про нього наведено у таблиці на початку видання.
Купюри позначені кутовими дужками з крапками – ‹…›. Доданий текст вміщений у кутові дужки (наприклад, ‹суди›, ‹національне законодавство›).
А. Бущенко

==========================

Короткий зміст

1. Сфера застосування статті 5  24
1.1. Значення в системі Конвенції  24
1.2. Суб’єкти застосування  24
1.3. Позбавлення волі  28
1.4. Набуття свободи  36
1.5. Обставини, яких не стосується стаття 5  37
1.6. Обов’язок здійснити розслідування у разі зникнення  39
2. Стаття 5 § 1 Конвенції. Загальні положення  43
2.1. Обмеження підстав позбавлення волі  43
2.2. Відповідність національному праву  44
2.3. Законність з погляду Конвенції  62
3. Стаття 5 § 1 Конвенції. Спеціальні положення  67
3.1. Стаття 5 § 1(a)  67
3.2. Стаття 5 § 1(b)  81
3.3. Стаття 5 § 1(c)  84
3.4. Стаття 5 § 1(d)  105
3.5. Стаття 5 § 1(e)  108
3.6. Стаття 5 § 1(f)  121
4. Стаття 5 § 2  128
4.1. Загальні положення  128
4.2. Обвинувачення і підстави арешту  129
4.3. «… негайно …»  132
5. Стаття 5 § 3  134
5.1. Загальні положення  134
5.2. Сфера застосування статті 5 § 3  134
5.3. «…має негайно постати…»  136
5.4. Суддя чи інша службова особа  145
5.5. Предмет судового розгляду  153
5.6. Розумний строк  180
6. Стаття 5 § 4  194
6.1. Сфера застосування  194
6.2. Доступ до суду  196
6.3. Суд  219
6.4. Предмет судового розгляду  247
6.5. «…без зволікання…»  256
7. Стаття 5 § 5  269
8. Сполучення з іншими статтями Конвенції  272
8.1. Стаття 3  272
8.2. Стаття 8  272
8.3. Стаття 14  273
8.4. Стаття 15  276
8.5. Стаття 17  279
Додатки  280
Neumeister v. Austria. Аргументи Комісії  280

 





Завантажити файл (0.68 MB)

   Рекомендувати цей матеріал  
X



 

забув пароль

реєстрація