MENU
FB TW YOUTUBE RSS

Звіт про результати моніторингу якості осіннього призову 2003 року

Харківська обласна спілка солдатських матерів продовжує моніторинг якості призову. Після осіннього призову 2003 р. нами було направлено 70 листів до військових частин, де проходять строкову службу військовослужбовці, призвані з м. Харкова та Харківської області. Отримано 28 листів, що складає 40 % від всієї кількості. Командири військових частин надали дані стосовно 681 особи.

Командири 9 військових частин задоволені новим поповненням, вони зауважують, що усі юнаки виявилися готовими до служби у Збройних Силах України в повному обсязі. Це стосується 146 військовослужбовців, що становить 21,44 % від кількості опитуваних.

В 13 військових частинах потрапили до шпиталю або до МСЧ у місячний термін після прибуття до місця проходження служби 76 юнаків, що становить 11,16 % від загальної чисельності опитуваних (681), або 16,96 % від чисельності харків’ян саме в цих частинах.

Серед усіх опитуваних було виявлено 8 осіб, у яких загострились хронічні хвороби. Це становить 1,17 % від загальної кількості обстежених. До речі, по результатам моніторингу весняного призову 2003 року, ця кількість становила 5,59 %. Це свідчить про покращання якості роботи призовних медичних комісій.

Але деякі недоліки усунути не вдалось. Про це свідчать випадки, коли військовослужбовців було комісовано по медичним показникам.

Так, командир в/ч А3769 в своєму листі пише: “На поглибленому медичному обстеженні, який проводився з 10.11 по 14.11.2003 року в частині фахівцями Вінницького медичного центру ВПС ЗС України було виявлено у рядового Бугайцова Володимира Михайловича (Харківська область, Куп’янський район, с. Петропавлівка, вул. Леніна,26) залишкові явища після ЧМТ (в липні 2003 року) у вигляді психо-емоційної нестійкості. З 17.11.2003 р. по 14.01.2004 р. рядовий Бугайцов В.М. знаходився на стаціонарному лікуванні поглибленого медичного обстеження при ГВКГ м. Києва, де і була визначена його непридатність до проходження строкової служби. !5.01.2004 р. він був звільнений з лав ЗС України по хворобі з діагнозом: “Наслідки отриманої ЗЧМТ у вигляді стійких помірно виражених астено-невротичних, емоційно-вольових розладів та незначно вираженої вегетативно-судинної нестійкості. Хвороба не пов’язана з проходженням військової служби. Цей факт свідчить про незадовільну роботу призовної комісії при Харківському ОВК.

Разом з тим, були виявлені недоліки і по оформленню особових справ призовників:

·  взагалі відсутні довідки про склад сім’ї призовника, картки професійно – психологічного обстеження.;

·  не в повному обсязі надані характеристики з останнього місця навчання чи роботи до призову, довідки про перебування призовників на обліку в МВС України та довідки з ідентифікаційними номерами.”

Прикро, що такі суттєві недоліки виявляє тільки комісія ГВКГ.

Також призваний РВК Куп’янського району Харківської області Бистрицький Віталій Дмитрович, 1985 р.н. за діагнозом: наслідки раннього органічного ураження головного мозку зі стійкими емоційно – вольовими розладами комісований ВЛК в/ч А3306 (з листа командира в/ч А2467).

Невже у Харкові недостатньо медичних закладів чи недостатньо професійно досвідчених лікарів, щоб не допускати таких кричущих випадків! За останній рік це вже другий, нам відомий, випадок, коли менш, ніж через півроку після ЧМТ, юнака призивають до лав Збройних Сил. Один такий випадок закінчився каліцтвом і судом та кримінальною відповідальністю.

По другому випадку – здається, що юнак зовсім не був обстежений ніколи, ніде і ніким.

З листа ТВО начальника Інституту танкових військ: “На підставі свідоцтва про хворобу № 3/7030 від 05.01.2004 року, виданого військово-лікарською комісією в/ч А-3306 (Харківський військовий госпіталь) рядовий Кручина Юрій Юрійович із діагнозом “Виразкова хвороба, зарубцьована гостра виразка цибулини дванадцятипалої кишки”, який комісований з лав Збройних Сил України. На військову службу призваний у листопаді 2003 року Золочівським РВК Харківської області”.

Командир в/ч А-2160 в своєму листі надає дані про 7 осіб, які мають високий рівень нервово-психічної нестійкості. Також вказує про рядових Левченко А.В. (призваного Дворічанським РВК) та Нестеренко (Московський РВК), які “за своїми морально-діловими якостями та психологічними особливостями визнані непридатними для навчання у навчальному центрі та були направлені для подальшого проходження служби в інші лінійні частини Південного оперативного командування”

Дуже насторожує факт загибелі військовослужбовця Терещенка О.С. За даними командира в/ч А3351 “21.01 2004 року близько 18.00 рядовий Терещенко Олександр Сергійович (призваний 7.11.2003.р. Ізюмським ОМВК, який мешкав за адресою м.Ізюм, вул. Пушкинська, 2/43) звернувся в санітарну частину військової частини А3351 з високою температурою 39,5. Був оформлений на лікування в стаціонарі з діагнозом: “гостре респіраторне захворювання”. Близько 5.30 22 січня 2004 року вийшов у туалетну кімнату та знепритомнів і втратив свідомість. Йому була надана перша медична допомога та терміново відправлено до військового шпиталю Чернігівського гарнізону, де 22.01.2004 року близько 9.00 він помер за діагнозом “ГРЗ у формі геморагічного трахеобронхіту та двосторонньої вогненцовозлівної геморагічної пневмонії, яка ускладнилася розвитком гострої надниркової недостатності, ДВС – синдромом та гострої легенево-сердцевоі недостатності.” За фактом смерті рядового Терещенка О.С. порушено кримінальну справу”.

Ми зв’язувались з представниками воєнної прокуратури м. Чернігова, але нам відповіли, що справа ще не закінчена, досі (із січня місяця!) ведеться слідство. Але сам факт смерті військовослужбовця за одну добу наводить на роздуми.

Ми неодноразово, в усіх своїх звітах по моніторингу якості призову, наводимо думку, що лікування солдатів у шпиталях значно дорожче, ніж обстеження та лікування в цивільних медичних закладах. Що в армію юнаки їдуть тільки для того, щоб займатись військовою підготовкою. Що медичні комісії мають нести відповідальність за якість призову. Що призов має відбуватись згідно закону України “Про загальний військовий обов’язок і військову службу”.

Але дійсність переконує нас в іншому.

***

Коментар “ПЛ”: Ми публікуємо черговий звіт ХОССМ, з моніторингу якості призову осені 2003 року.

Як на наш погляд, висновок про покращення якості призову в Харківській області не є остаточним. Для того, щоб переконатися в цьому, треба і надалі відслідковувати ситуацію з призовом за тією ж методикою.

Насторожує й те, що скарги, які ми отримали після цього призову, мають системний, а не випадковий характер. Не вперше ми знову маємо випадок призову юнака, який переніс черепно-мозкову травму з серйозними наслідками, не вперше, і не вдруге призвали юнака, який має виразку шлунку або ерозійний гастрит. Взагалі, хоча ці хвороби внесені до відповідних статей Наказу №2 (207) міністерства оборони, ці статті часто не беруться до уваги медичними комісіями, що здійснюють медичний огляд.

Але ось на що ми хочемо звернути увагу всіх зацікавлених читачів – скарги командирів на недоліки оформлення особистих справ призовників. В даному випадку, це не прискіпливість до деталей, а дуже гостра проблема. Бо саме неповна інформація в особистих справах часто призводить до призову серйозно хворих.

Ми вже писали про призов у 2002 році юнака, який страждав на енурез. В його особистій справі не було довідки, що він закінчив 9 класів в школі-інтернаті для психохроніків, має психіатричний діагноз. Юнак погрожував самогубством, і якщо б не втручання представників ХОССМ, які отримали його медичні документи з інтернату та психіатричної лікарні, в якій він лікувався, невідомо, чим би закінчилася ситуація, що склалася у частині, де він проходив службу.

Неповна особиста справа призовника, а потім вояка, призводить до того, що служити попадають юнаки з порушенням форм поведінки, які стояли на обліку в органах МВС, наркологічних або психіатричних диспансерах. Також дуже суттєвою є недооцінка соціальних умов, сімейних обставин призовників. Тому необхідно звернути увагу всіх причетних до справи оформлення та вивчення особистих справ призовників до більш ретельної уваги до цих документів.

Окремо потрібно сказати декілька слів про несподівану та незрозумілу смерть нібито від пневмонії за добу тільки що призваного військовослужбовця О.Терещенка.

Тільки у травні цього року в Харкові вийшла з друку книга пам’яті загиблим у мирний час при проходженні військової служби, а список вже поповнився  призваним до армії юнаком.

І, як часто це в нас буває, слідство тягнеться котрий місяць, і відповіді на питання чому молодий, здоровий хлопець раптово помер від запалення легенів – немає. Можливо він був не такий здоровий, коли його призвали? Можливо, коли він захворів, ніхто вчасно не звернув увагу на його хворобу? А можливо його хтось побив і гемарогічна пневмонія – наслідок травми?

Ми чекаємо відповіді від слідчих органів і обов’язково сповістимо читачів “ПЛ”. Бо смерть молодого солдата у мирний час – це національна трагедія – і інакше ставитись до цього ми не маємо права.

Отже, результатів слідства чекають не тільки представники ХОССМ, а й всі, хто небайдуже ставляться до гарячих проблем нашого суспільства.

Інна Сухорукова


   Рекомендувати цей матеріал  
X



 

забув пароль

реєстрація