news.xml RSS лента новостей сайта


ДОБРООКИЙ

СПОГАДИ ПРО ІВАНА СВІТЛИЧНОГО
У цій книзі — пам'ять. Суб'єктивна,шерехата, неточна. Пам'ять дуже різних
людей, почасти незнайомих між собою,розкиданих у різні країни долею і часом.
Лише одне об'єднало нас — щастя знати Івана Олексійовича Світличного.
Тихе щастя бути поруч, бачити, чути голос. Любов не може бути перекладена на
слова. Будь-які спогади — брехня і фальш. Бо вони — лише слова.
Жити поряд із ним було великою радістю. Щемкою радістю знати Мудрого, Учителя...
Тому так часто я впадаю нині у смертельний гріх святотатської
молитви: "Господи, чому Ти так рано забрав його, єдиного, лишивши тут, на цій
гіркій землі так багато мерзенних і дурних імітатора та шахраїв..."
Семен Ґлузман. Видано за допомогою
Міжнародного фонду "Відродження"
Серія "Українська модерна література"
заснована 1996 року

скачати файл



Created by Freelance Internet Studio