ВСІ ТЕМИ
0.51 MB
Чи можна кваліфікувати Голодомор 1932–1933 років в Україні та на Кубані як геноцид?
У цьому тексті зроблена спроба довести, що Голодомор 1932–1933 років в Україні та на Кубані має ознаки злочину проти людяності та геноциду.
0.49 MB
Можно ли квалифицировать Голодомор 1932–1933 годов на Украине и Кубани как геноцид?
В данном тексте предпринята попытка доказать, что Голодомор 1932–1933 годов на Украине и Кубани имеет признаки преступления против человечности и геноцида.
0.53 MB
Can Holodomor 1932–1933 in Ukraine and Kuban be classified as genocide?
This opinion is intended to demonstrate that Holodomor 1932–1933 in Ukraine and Kuban has elements of a crime against humanity and of genocide.
3.14 MB
«Спи, Храбрый» в Катыни, Харькове и Медном; Катынские медитации. Эссе и очерки разных лет
Книга Станислава Микке, варшавского адвоката, публициста и писателя, трагически погибшего в авиакатастрофе под Смоленском 10 апреля 2010 г., и сборник эссе и очерков Светланы Филоновой отличаются от сотен других книг о Катыни тем, что в фокусе их внимания находятся события, происходившие после 13 апреля 1990 г., когда официально была признана ответственность НКВД СССР за Катынское преступление.
11.19 MB
СССР–Германия. 1939. Документы и материалы о советско-германских отношениях с апреля по октябрь 1939 г. Часть 1
Репринт литовского издания 1989 года.
10.45 MB
СССР–Германия. 1939–1941. Документы и материалы о советско-германских отношениях с сентября 1939 г. по июнь 1941 г. Часть 2
Репринт литовского издания 1989 года.
2.99 MB
Нулевая заповедь
Александр Воронель — профессор физики Тель-Авивского университета и главный редактор русскоязычного журнала «22», один из лидеров еврейского движения в Москве 70-х, в рассказе о своей жизни касается тайн Вселенной и тайн политики, мировых трагедий и комических ситуаций.
2.01 MB
Засудження злочинів комуністичного режиму СРСР
Книга складається з трьох частин. У першій частині наводиться дослідження можливості правової кваліфікації Голодомору 1932–1933 рр. як злочину геноциду та злочину проти людяності. Друга частина містить матеріали кримінальної справи, розслідуваної Службою безпеки України в 2009 році, за фактом вчинення геноциду в Україні в 1932–1933 роках, і коментар до постанови Апеляційного суду міста Києва від 13 січня 2010 щодо цієї кримінальної справи. У третій частині надаються переклади з англійської мови, виконані ХПГ, доповідей, резолюцій, рекомендацій Європарламенту, ПАРЄ, Комітету Міністрів ПАРЄ, ОБСЄ відносно злочинів комуністичних тоталітарних режимів.
1.16 MB
Барселонская проза
Мемуарная проза замечательного переводчика, литературоведа Е. Г. Эткинда (1918–1999) — увлекательное и глубокое повествование об ушедшей советской эпохе, о людях этой эпохи, повествование, лишенное ставшей уже привычной в иных мемуарах озлобленности, доброе и вместе с тем остроумное и зоркое. Одновременно это настоящая проза, свидетельствующая о далеко не до конца реализованном художественном потенциале ученого.
1.75 MB
Записки незаговорщика
«Записки незаговорщика» впервые вышли по-русски в 1977 г. (Overseas Publications Interchange, London). В том же году был издан перевод на французский (Dissident malgre lui. Albin Michel, Paris), в 1978 — на английский (Notes of a Non-conspirator. Oxford University Press, London & Oxford), в 1981 — на немецкий (Unblutige Hinrichtung. Deutsche Taschenbuch Verlag, Miinchen)
2.63 MB
Проти вітру. Спогади дружини українського політв’язня
Спогади Раїси Мороз «Проти вітру» — це ще одна сторінка боротьби шістдесятників проти радянського свавілля і беззаконня. Особливість цих спогадів у тому, що вони розкривають не дуже ще висвітлене життя та боротьбу дружин українських політв’язнів. Грекиня Раїса Мороз, не забуваючи витоків свого роду, стала українською патріоткою. Перемагаючи безвихідь і страх, вона вдається, здавалося б, до неймовірних на той час заходів, щоб вирвати чоловіка з неволі. Спогади зворушують глибиною, щирістю, неозлобленістю. Перед читачем — близькі і друзі авторки, про яких вона пише з особливою теплотою і яким вдячна за їхню підтримку.
2.03 MB
Утоли моя печали
третья часть автобиографической трилогии Льва Копелева. Название книге дала церковь, в которой находилась Марфинская шарашка, описанная также Александром Солженицыным в романе «В круге первом». В этом закрытом институте за колючей проволокой Копелев провел 8 лет, занимаясь разработкой секретной телефонии.