Рефлексії ідентичності

Інформаційно-аналітичний бюлетень Українсько-Американського Бюро захисту прав людини. Київ – Харків 1995. Обговорюючи у своєму бюро питання про неприсудження у 1994 році премій ім. Валерія Марченка через відсутність належної глибини журналістських публікацій на правозахисну тему в українській пресі, ми дійшли висновку, що ця ситуація породжена в основному реальною та своєрідною «глухотою» (нечутливість до подачі та трактування цієї теми через призму людської гідності) українського суспільства до проблем захисту прав людини. З іншого боку, немало було проявів спекулятивно-політичного потрактування прав людини крайніми екстремістськими політичними силами як в Україні, так і довкола неї. Отже, ситуація – варта того, щоб усе глибше проаналізувати та обговорити. Друкуючи доповідь М. Мариновича на читаннях у Львові 10 грудня, ми усвідомлювали, що вона писалася не для загальноукраїнського, а для місцевого, галицького, читача. Але ми побачили в ній і загальніші, а не чисто локальні проблеми із захистом прав людини, і, бажаючи стимулювати максимально коректне обговорення бодай на сторінках нашого бюлетеня різних підходів до проблем правозахисту у посттоталітарному суспільстві, подаємо поруч і перші відгуки на неї (як на ще портфельну статтю). Водночас для зменшення регіонального заземлення статті М. Мариновича ми вважали за доцільне внести кілька зауважень редакції у вигляді невеликих зносок. Раді б вмістити на сторінках бюлетеня в майбутньому й автентичну точку зору В.Маленковича та інших авторів, готових взяти участь в цивілізованому обговоренні порушених не тільки в нинішньому числі бюлетеня проблем. Зіновій Антонюк.

Проблематика національного усвідомлення залишається і сьогодні не менш пекучо актуальною, ніж це було тридцять чи двадцять років тому