Чи може суддя заборонити журналісту вести запис процесу?

Голові Верховного Cуду України

Маляренку В. Т.

Шановний Василю Тимофійовичу!

Ми, журналісти Херсонщини, члени Херсонської міської Асоціації журналістів „Південь" просимо Вас звернути увагу на існуючу в судах Херсонської області проблему з порушенням прав журналістів під час проведення відкритих судових засідань. Зокрема, загальною є практика заборони суддями, без посилань на будь-яку норму законодавства, користуватись кореспондентам ЗМІ аудіо, відео фіксуючою технікою під час слухань. Наприклад, 30.09.2004 року відбулося судове засідання по розгляду скарги активістки кампанії „Пора" Єремічевої Л.В. на неправомірні дії посадової особи органів виконавчої влади – на той час голови Херсонської облдержадміністрації Довганя С.В., який агітував за одного з кандидатів у ВУЗІ де навчалась скаржниця. Справу розглядала суддя місцевого суду Суворовського району м. Херсона Гридіна Наталя Вікторівна.

Хід розгляду цієї важливої для політичного життя регіону судової справи виявили бажання відстежувати кореспонденти 4-х ЗМІ Херсонщини. Під час розгляду скарги суддя заборонила представникам ЗМІ бути присутніми в залі засідань в якості журналістів, дозволивши спостерігати за справою в якості фізичних осіб. Також суддя заборонила журналістам користуватися диктофонами.

Друга справа, яка набула розголосу в регіоні, і яку відстежували кореспонденти як друкованих, так і телевізійних ЗМІ Херсонщини, слухалась у січні 2005 року в місцевому суді Дніпровського району м. Херсона. Під час слухань кримінальної справи суддя Ратушна намагалась заборонити телевізійникам користуватись портативною камерою, а кореспондентам друкованих ЗМІ – диктофонами, наказувала – „записуйте в блокнот!". На якій підставі було оголошено цю вимогу суддя пояснити не могла (підсудний був не проти фіксування процесу журналістами). У цьому випадку журналістам вдалося відстояти своє право на доступ до інформації. Представники мас-медіа продовжували виконувати свій професійний обов'язок, посилаючись на законодавчі акти щодо прав журналістів в судовому процесі

У зверненні наведені лише випадки, коли цілим групам журналістів судді забороняли користуватись портативною технікою. Насправді, фактів обмежень прав окремих журналістів на вільний вибір форми одержання інформації значно більше, і ХМАЖ „Південь" постійно отримує скарги на те, що журналістам забороняють під час відкритих судових процесів користуватись диктофонами.

Також у журналістському середовищі Херсонщини викликає занепокоєння факт неналежного реагування відповідних установ на скарги щодо дій судді Гридіної Н.В., яка абсолютно безпідставно заборонила в судовій залі журналістам бути журналістами, а потім на підставі цього заборонила їм користуватись диктофонами. Так, скарги до Верховного Суду України, Кваліфікаційної комісії суддів були відправлені до Ради суддів України, Ради суддів Херсонської області. Відповідь від місцевої ради суддів говорить про те, що у діях судді відсутні ознаки дисциплінарного проступку, а вимоги закону щодо гласності судового розгляду справи судом не порушені, оскільки відповідно до вимог ст.198 ЦПК України – фіксування судового процесу, в тому числі і технічними засобами, здійснюється лише судом, враховуючи специфіку роботи суду. Очевидно, що така відповідь не витримує жодної критики, оскільки, по-перше, про виключні права суду на фіксування судового процесу ні в ст.197 ні в ст. 198 ЦПК мова не йде. По-друге, обов'язок суду фіксувати процес, про який йдеться у згаданих статтях Цивільно-процесуального кодексу, жодним чином не торкається професійних прав журналістів і не може бути підставою для їх обмеження.

Більше того, забороняючи журналістам використовувати техніку, судді ігнорують вимоги діючого законодавства. Зокрема, ч.2 ст.34 Конституції України гарантує громадянам України право на вільний доступ до інформації: „Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір".

Журналісти є особами, які в силу своїх професійних обов'язків користуються згідно зі ст. 29 Закону України „Про інформацію" „переважним правом на одержання інформації", бо ця інформація необхідна для виконання їхніх професійних обов'язків.

Збирання, одержання, створення і підготовка інформації для засобу масової інформації є прямим професійним обов'язком журналіста. Тому для журналіста використання диктофону для запису інформації є професійною необхідністю.

Згідно зі ст. 43 Закону України „Про інформацію" „учасники інформаційних відносин мають право одержувати... та зберігати інформацію в будь-якій формі з використанням будь-яких засобів, крім випадків, передбачених законом." Право на інформацію охороняється законом. Ст. 45 Закону України „Про інформацію" гарантує, що „ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом".

Відкритий цивільний та кримінальний процес, окрім порушення порядку в залі засідань, не передбачає підстав для обмеження прав журналістів у відкритому судовому процесі на користування професійною переносною записуючою технікою для фіксування інформації. А відповідно до ст.19 Конституції України кожна дія судді має спиратися на Закон.

Враховуючи вищенаведене, ми просимо Вас поставити питання про викладену проблему на Пленумі Верховного Суду України для надання у відповідній постанові роз'яснень з реалізації конституційного принципу гласності судової діяльності суддям місцевих, апеляційних судів та громадянам України.

Ми вважаємо, що без гласності судового процесу, прозорих та зрозумілих дій суддів неможливо говорити про будь-які демократичні зрушення у нашій державі.

Відповідь на звернення прошу надіслати на адресу Херсонської міської Асоціації журналістів „Південь": 73000, м. Херсон, вул. Леніна, 18.

Додаток:

1. Публікації в місцевих ЗМІ про випадки обмеження прав журналістів;

2. Вибірка законодавчих актів про права журналістів у процесі;

3. Скарга на дії судді;

4. Відповіді на скаргу від Верховного суду України, Кваліфікаційної комісії суддів, Ради суддів Херсонської області.

З повагою,

Андрій Матросов,

голова Херсонської міської Асоціації журналістів „Південь"

7 червня 2005р.

Верховний суд України

01024, м. Київ-24, вул. П. Орлика, 4

8 липня 2005р.

Голові Херсонської міської організації журналістів „Південь”

А. Матросову

Шановний п. Матросов!

Нами одержано Ваше повідомлення про порушення окремими суддями судів Херсонської області прав журналістів при виконанні ними службових обов’язків, а саме на отримання інформації при розгляді судових справ, та пропозиції щодо дачі відповідних роз’яснень Пленумом Верховного Суду України.

При підготовці нової постанови Пленуму Верховного Суду України з питань застосування судами процесуального законодавства (або внесення змін до діючого) це питання буде поставлено на обговорення. Оскільки новий Цивільний процесуальний кодекс ще не набрав чинності, то це питання на Пленум не вносилося.

У даний час можливості фіксування судових процесів з метою отримання інформації ЗМІ регулюється ст. 9 Закону „Про судоустрій України” з урахуванням відповідних процесуальних норм.

З повагою

І. П. Домбровський,

Секретар Пленуму Верховного Суду України

Витяги із законів України щодо обмеження права на користування фото-, звуко-, відеозаписуючою технікою

Закон України «Про судоустрій України»

Стаття 9. Гласність судового процесу

2. Розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, передбачених процесуальним законом. Учасники судового розгляду та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, мають право робити письмові нотатки.

Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, теле-, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання допускаються з дозволу суду, в порядку, встановленому процесуальним законом.

Кримінально-процесуальний Кодекс України

Стаття 271. Розпорядок судового засідання

Підтримання порядку під час судового засідання покладається на головуючого.

Всі учасники судового розгляду, а також всі присутні в залі судового засідання повинні беззаперечно виконувати розпорядження головуючого про додержання порядку в судовому засіданні.

Коментар юриста Херсонської міської Асоціації журналістів «Південь» Олександра Бурмагіна

Таким чином, згідно з діючим законодавством, за умови, що автори, які в процесі створення матеріалу використовують портативну звуко- чи відеозаписуючу апаратуру, не порушують порядку судового засідання, суддя не має права заборонити їм використання цих засобів. Адже суддя – це державний службовець, який відповідно до ст.19 Конституції України та ст.1 Закону України „Про судоустрій” має діяти виключно в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.