MENU
FB TW YOUTUBE RSS

Що таке приватність у мережі?

Фрагмент виступу на міжнародній конференції "Вікно у вільний світ – 2000", 19 квітня 2000 року, Москва, Росія

...Приватність в Інтернеті – це лише часточка в історії боротьби за права людини. Концепція прав людини надзвичайно складна. Складною є й ідея приватності. Займаючись приватністю вже 15 років, я не можу дати точного визначення що це таке.

Якщо розглядати гуманітарний контекст, ми бачимо, що, з одного боку, людство завжди прагнуло до взаємодії для того, аби ділитися з ближнім своїми проблемами. А з іншого боку – людина прагне охороняти свої таємниці. Право залишитися наодинці – природна потреба людини. Інфраструктури, які створює навколо нас держава є штучними. І обмеження, що уряд прагне встановлювати для нашого приватного життя – не є природними.

…Уряд каже: дайте нам інформацію про себе, і ми використаємо її на благо суспільства, а людина відповідає: це моя інформація, а не ваша, і я сам вирішу, надавати вам її чи ні.

…Принцип недоторканності приватного життя був сформульований уже після Другої світової війни, він був внесений до Загальної декларації прав людини. Це є одним із фундаментальних прав людини, важливим не тільки для самоствердження, але й для безпеки індивіда. Воно відображено в багатьох конституціях світу.

…З розвитком електронних комунікацій загострилася проблема захисту персональних даних. Як використовувати закон для захисту Інтернету? Так само, як ми колись відстоювали право на публікацію книг. Останні 400 років ми спираємося на одні й ті ж принципи. Це, зокрема, принцип балансу прав індивідуума і суспільства. В різних країнах цей баланс різний. Ведеться велика дискусія про те, яким цей баланс має бути.

…У кожній цивілізованій країні право на приватність є одним із фундаментальних прав. Уряд намагається знати про нас якомога більше, щоб обмежити наше право на збереження конфіденційності інформації, і він у цьому досягає успіхів. Взагалі, як сказав американський президент, уряд не дає прав, він їх лише відбирає. Проте, уряд не може стежити за нами без законних для того підстав.

…Якщо держава приймає закон про захист права на приватність, це лише порожні слова. І вони залишаться порожніми, поки люди самі не відчують потреби в дотриманні цього права. Поки цього не відбудеться, подібні закони будуть лише сприяти державі брати під контроль приватне життя людини. Тільки тоді, коли люди зрозуміють, що ніхто не має права втручатися в їхнє приватне життя, електронні комунікації будуть засобом спілкування, а не інструментом стеження.

…У Росії, зокрема, уряд намагається обмежувати Інтернет, використовуючи для цього всі засоби. В тому числі брехню про те, що Інтернет – це загроза розповсюдження порнографії, наркотиків тощо. Це неправда, не в цьому сутність Інтернету. Як в будь-якому явищі існують і тут проблеми, але їх треба вирішувати в кожному конкретному випадку, а не встановлювати обмеження.

   Рекомендувати цей матеріал  
X



 

забув пароль

реєстрація