ВСІ ТЕМИ
Міжнародна конвенція про захист інтелектуальної свободи (проект)
Обгрунтування модельного проекту “Конвенції про захист інтелектуальної свободи”.
Національна безпека, свобода висловлювань і доступ до інформації.
Йоганесбурзькі принципи. Цей документ було вперше видано в жовтні 1995 року після міжнародної наради, скликаної ARTICLE 19, Міжнародним центром проти цензури у співпраці з Центром прикладних правових дослідів Університету Вітватерсранд у Йоганесбурзі, як один з випусків про право і діяльність засобів масової інформації в країнах-учасницях Південноафриканської угоди про спільний розвиток (ПУСР).
Свобода преси за Європейською Конвенцією про захист прав людини та основних свобод.
Харківська правозахисна група підготувала до друку переклад українською мовою відомої книги ARTICLE XIX „Press Law and Practice. A Comparative Study of Press Freedom in European and other Democracies“ (1994). Пропонуємо Вашій увазі уривок з цієї книги.
Рішення Європейського Суду з прав людини.
Застосування статті 10 Європейської Конвенції з прав людини. Коментар до застосування статті 10 (закінчення)
Хто винний?...
На питання, які події 1998 року слід вважати головними, я б відповів, що це був рік репресій проти опозиційної преси
Рішення Європейского Суду з прав людини
Застосування статті 10 європейської конвенції з прав людини. А. Посилання на: (а) основні рішення Європейського суду з прав людини і (б) найбільш важливі рішення та доповіді Європейської комісії з прав людини, що стосуються статті 10 Європейської конвенції про права людини в цілому і свободи засобів інформації зокрема. Б. Коментар судової практики. Коментується тільки те, що найбільше і безпосередньо стосується статті 10. Разом з тим необхідно підкреслити, що дану статтю слід тлумачити у світлі всіх положень Конвенції, котрі можуть як звузити сферу її діяльності (статті 15, 16, 17), так і забезпечити додатковий захист (статті 8, 9, 11).
Держава боїться Інтернету
Тому, що Інтернетові не потрібні держави? Указ Президента «Про деякі заходи щодо захисту інтересів держави в інформаційній сфері» вже був приводом для коментарів. Ішлося, в основному, про монополізацію інформаційної сфери державою. А втім, ніхто не звернув уваги на деяку неадекватність дій влади стосовно тієї «небезпеки», що її може становити Інтернет. Проте можливість незалежного (від держави) отримання громадянами не лише інформації, а й послуг, поставлено під загрозу.