Іван Бровко – майже ровесник жорстокого XX віку. Він свідок трьох голодоморів і учасник трьох воєн, командир однієї з перших батарей «Катюш», співробітник конструктора ракетно-космічних систем Сергія Корольова. Учасник запуску першої балістичної ракети ФАУ-2. Але так він жив, що найпомітнішою рисою його біографії стала боротьба за свій принижений народ та його культуру. 15 січня 2005 року Іванові Бенедиктовичу – 90. Але він не просто довгожитель на заслуженому відпочинку – він активний громадянин, невтомний діяч у змаганнях за права і гідність людини, в обстоюванні незалежності й державності України. Друзі відомого педагога й науковця, його учні й студенти, колеги-однодумці написали про цю щедру і щиру, непохитну в своїх принципах людину, переслідувану за часів диктатури. На тлі сірих і похмурих часів вимальовуються цікаві факти і яскраві деталі з цього надзвичайно щедрого життєпису, що дає змогу глибше й посутніше збагнути те духовне явище в історії України, якому ім’я – шістдесятництво. Харківсь-ка правозахисна група; – Хар-ків: Фоліо, 2005. – 136 с. ,
72
Пирамида 70
«Ничего не имеет значения, кроме неважного».
«... жизнь – череда бессмысленных поступков, тотчас превращающихся в бесцветные неизлечимые воспоминания».
Роберт Пенн Уоррен, «Приди в зелёный дол»



