«Хроника текущих событий» (ХТС) «виходила в світ» у Москві у 1968-1983 роках (випуски 1-64). В ній беземоційно й об’єктивно наводиться інформація про порушення владою прав людини в різних республіках Радянського Союзу у хронологічній послідовності, міститься хроніка політичних таборів, яка писалася та передавалася на волю за дуже складних умов. На волі інформацію передавали ланцюжком, коли кожний знав лише того, хто надав інформацію, і того, кому треба її передати. Незважаючи на таку обережність, видавців періодично кидали за ґрати. В редакції всі факти перевірялися (наскільки це було можливо). Перший редактор - Наталя Горбаневська - заарештована у грудні 1969 року, її змінив Анатолій Якобсон (до 1972 року). З 1973 року оновлену редакцію очолив В. Чалідзе. У 1981 році 59-й випуск бул заарештований, але нова редакція продовжила випуск ХТС. До 1983 року було підготовлено 65 випусків, але останній ані в самвидав, ані за кордон не потрапив. Таким чином, загалом побачили світ 63 випуски (не враховуючи вилучений №59 та нерозповсюджений №65). Звичайно, в ХТС є помилки, проте вона залишається, на думку автора, одним з основних і найбільш об’єктивних джерел з історії дисидентського руху в СРСР. Левина доля інформації в ХТС припадає на Україну, але з цього джерела можна не тільки витягнути факти, що стосуються України, а й простежити історію та визначити роль українського дисидентства у загальносоюзному антитоталітарному русі.

«Хроника текущих событий» (ХТС) «виходила в світ» у Москві у 1968-1983 роках (випуски 1-64). В ній беземоційно й об’єктивно наводиться інформація про порушення владою прав людини в різних республіках Радянського Союзу у хронологічній послідовності, міститься хроніка політичних таборів, яка писалася та передавалася на волю за дуже складних умов. На волі інформацію передавали ланцюжком, коли кожний знав лише того, хто надав інформацію, і того, кому треба її передати. Незважаючи на таку обережність, видавців періодично кидали за ґрати. В редакції всі факти перевірялися (наскільки це було можливо). Перший редактор - Наталя Горбаневська - заарештована у грудні 1969 року, її змінив Анатолій Якобсон (до 1972 року). З 1973 року оновлену редакцію очолив В.Чалідзе. У 1981 році 59-й випуск бул заарештований, але нова редакція продовжила випуск ХТС. До 1983 року було підготовлено 65 випусків, але останній ані в самвидав, ані за кордон не потрапив. Таким чином, загалом побачили світ 63 випуски (не враховуючи вилучений №59 та нерозповсюджений №65). Звичайно, в ХТС є помилки, проте вона залишається, на думку автора, одним з основних і найбільш об’єктивних джерел з історії дисидентського руху в СРСР. Левина доля інформації в ХТС припадає на Україну, але з цього джерела можна не тільки витягнути факти, що стосуються України, а й простежити історію та визначити роль українського дисидентства у загальносоюзному антитоталітарному русі.

поширити інформацію

Подібні статті
26-02-2026
переглядів
40

Подання до Міжнародного кримінального суду «ЖОРСТКІ ПОЗБАВЛЕННЯ СВОБОДИ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ РОСІЄЮ ТЕРИТОРІЯХ УКРАЇНИ»

Юристами Харківської правозахисної групи було підготовлено подання до Офісу Прокурора Міжнародного кримінального суду. Правозахисники вважають, що дії Росії є злочином проти людяності, що охоплюється статтею 7(1)(е) Римського Статуту.

20-02-2026
переглядів
1083

Бомбардування та евакуація: безпека в українській пенітенціарній системі в час війни під час широкомасштабного вторгнення

Це дослідження аналізує, як повномасштабна війна виявила критичну вразливість українських місць несвободи та неспроможність держави забезпечити мінімальний рівень безпеки засуджених, ув’язнених і персоналу.

15-01-2026
переглядів
2401

Рефлексії правозахисту

Увазі читача пропонується збірка праць видатного українського мислителя та правозахисника Зиновія Антонюка — про сутність правозахисту, конституційний процес, міжетнічні, міжконфесійні та мовні відносини в Україні тощо.

12-01-2026
переглядів
255

Насильницькі зникнення. Аналітична доповідь. 1 квітня 2023 року – 1 грудня 2025 року

Актуальність обраної теми залишається надзвичайно високою. Насильницькі зникнення продовжують активно вчинятися під час збройного конфлікту в Україні.