Історія прав людиниКнигиУкраїнською мовою
Михайло Масютко

В полоні зла. ч. 1

Мемуарна поема. Шановний читачу, ти тримаєш в руках книжку, про автора якої так образно і коротко висловився відомий український літературний критик, вчений і поет на Заході, – Яр Славутич, – "Це чоловік легенда". І він мав на таку оцінку особистості М. Масютка право, – адже перше знайомство між ними відбулося ще в далекому 1937 році, про що Славутич згадує в своєму вірші "Масютко". Того ж зловісного 1937 року пішов М. Масютко в "легенду" дорогами тюрми і каторги по Колимських золото-копальнях, дорогами 2-ї Світової війни. Недовгий час навчання і творчої літературної праці, і знов дорога в "легенду", уже як в’язня сумління 60- х років, – таборами Мордовії, камерами Владімірської в’язниці. Масютко, – особистість творчо і літературно обдарована. Значну частину свого автобіографічного твору письменник оригінально пов’язує і переплітає з проведенням захисту підчас слідчого і судового процесу над ним. В цьому відношенні книжка М. Масютка являє собою цінний документальний матеріал, що точно відображає події та судовий процес у Львові над групою десидентів-шестидесятників, який відбувся у 1965- 1966 роках. Книжка цікава і для дослідників, і для загального читача, бо розкриває ще не висвітлені події недавнього часу, який став провісником наступних глобальних змін, а герої книжки ще продовжують залишатися нашими сучасниками. В. Черкас (Вадим Масютко)


Завантажити файл (1.74 MB)

Мемуарна поема. Шановний читачу, ти тримаєш в руках книжку, про автора якої так образно і коротко висловився відомий український літературний критик, вчений і поет на Заході, – Яр Славутич, – "Це чоловік легенда". І він мав на таку оцінку особистості М. Масютка право, – адже перше знайомство між ними відбулося ще в далекому 1937 році, про що Славутич згадує в своєму вірші "Масютко". Того ж зловісного 1937 року пішов М. Масютко в "легенду" дорогами тюрми і каторги по Колимських золото-копальнях, дорогами 2-ї Світової війни. Недовгий час навчання і творчої літературної праці, і знов дорога в "легенду", уже як в’язня сумління 60- х років, – таборами Мордовії, камерами Владімірської в’язниці. Масютко, – особистість творчо і літературно обдарована. Значну частину свого автобіографічного твору письменник оригінально пов’язує і переплітає з проведенням захисту підчас слідчого і судового процесу над ним. В цьому відношенні книжка М. Масютка являє собою цінний документальний матеріал, що точно відображає події та судовий процес у Львові над групою десидентів-шестидесятників, який відбувся у 1965- 1966 роках. Книжка цікава і для дослідників, і для загального читача, бо розкриває ще не висвітлені події недавнього часу, який став провісником наступних глобальних змін, а герої книжки ще продовжують залишатися нашими сучасниками. В. Черкас (Вадим Масютко)

поширити інформацію

Подібні статті
25-05-2026
переглядів
45

Restoring the Rights of Ukrainian Victims of Russia’s War

This report summarizes the work carried out by the Ukrainian NGO Kharkiv Human Rights Protection Group (KHPG) and the Swedish NGO Östgruppen för demokrati och mänskliga rättigheter (Östgruppen) under the project “Restoring Human Rights for Ukrainian Victims of Russian War Related Crimes”

25-05-2026
переглядів
54

Поновлення прав українців, постраждалих від війни

У цьому звіті надано узагальнену інформацію про результати роботи громадської організації «Харківська правозахисна група» та шведської організації Östgruppen за проєктом «Відновлення прав людини для українських жертв злочинів, пов’язаних із російською війною»

17-04-2026
переглядів
228

Дело на кота или художник с улицы

Часто приходится жалеть, что жизнь плохо задокументирована, что не подшиты такие документы, как счета, квитанции оплаты, медицинские заключения, чеки.

В художественной жизни это — обрывки афиш, приглашения на вернисаж, счета в ресторане...

17-04-2026
переглядів
210

Пирамида 70

«Ничего не имеет значения, кроме неважного».

«... жизнь – череда бессмысленных поступков, тотчас превращающихся в бесцветные неизлечимые воспоминания».

Роберт Пенн Уоррен, «Приди в зелёный дол»