Аналіз діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини

ЗМІСТ ВСТУП ................................................................................................................... 5 1. ПРЕДМЕТ ДІЯЛЬНОСТІ ОМБУДСМЕНА .................................................. 7 1.1. Коротка історія інституту Омбудсмена ...................................................7 1.2. Права людини в Україні: короткий огляд ............................................ 11 1.3. Загальний опис діяльності українського Омбудсмена ........................ 15 1.4. Національна система захисту прав людини і місце в ній Уповноваженого Верховної Ради з прав людини ................. 27 2. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ УПОВНОВАЖЕНОГО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПРАВ ЛЮДИНИ (1998–2007 р.р.) ............................................................. 34 3. ПОРІВНЯННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ОМБУДСМЕНА З МІЖНАРОДНИМИ РЕКОМЕНДАЦІЯМИ ........................................... 56 3.1. Паризькі принципи ООН ........................................................................ 56 3.2. Рекомендації ПАРЄ про роль Омбудсмена в сучасних національних механізмах захисту прав людини ..................... 61 3.3. Українське законодавство про Уповноваженого Верховної Ради з прав людини та його відповідність міжнародним рекомендаціям ........ 65 4. РЕЗУЛЬТАТИ АНАЛІЗУ ДІЯЛЬНІСТЮ ІНСТИТУТУ ОМБУДСМЕНА У ПЕРІОД СІЧЕНЬ–СЕРПЕНЬ 2008 р. ...................................................... 97 4.1. Провадження Омбудсмена ...................................................................... 97 4.2. Про моніторинг Омбудсменом дотримання прав людини у січні-серпні 2008 року ............................................................................... 105 4.3. Ініціювання Омбудсменом питань, пов’язаних з дотриманням прав людини (січень–серпень 2008) .................................111 4.4.1. Доступ до інформації про діяльність Омбудсмена ........................ 144 4.4.2. Аналіз інформаційної відкритості офіційного сайту Уповноваженого Верховної Ради з прав людини .................................... 146 4.4.3. Інформаційне наповнення сайту Омбудсмена .............................. 148 4.4.4. ЗМІ про діяльність Уповноваженого ............................................. 151 4.4. Про рівень відкритості і прозоростідіяльності омбудсмена ............. 144 4.5. Загальні підсумки аналізу діяльності омбудсмена ............................ 156 5. ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ ...........................................162 ПІСЛЯМОВА .....................................................................................................170 ДоДАтКИ ДОДАТОК 1. Регіональні координатори проекту ..........................................173 ДОДАТОК 2. Доповідь, що не відбулася ........................................................175 ДОДАТОК 3. Євген Захаров. Тези щодо реформування і підвищення ефективності інституту Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини ....................................................................................................191 ДОДАТОК 4. Рекомендація Парламентської Асамблеї Ради Європи № 1615 (2003) ......................................................................................................196 ДОДАТОК 5. Уривки із звіту Комітету ПАРЄ з правових питань і прав людини .....................................................................................................202 ДОДАТОК 6. Омбудсмани в інтересах дітей ..................................................211 ВСТУП Забезпечення дотримання прав людини є визначальним на- прямком розбудови демократичної держави. У міжнародній практи- ці важливу роль в національній системі захисту прав людини, впро- вадженні верховенства права та у забезпеченні належної поведінки органів влади відіграє інститут Омбудсмена, який є одним з елемен- тів парламентського контролю за діяльністю виконавчої влади. В Україні інститут Омбудсмена був заснований у 1998 році. У досить короткий проміжок часу, завдяки, в першу чергу, особис- тим якостям першого Омбудсмена, таким як принциповість і напо- легливість, нова для України інституція захисту прав людини стала авторитетною незалежною правозахисною структурою, до якої гро- мадяни України ставилися з великою довірою і надією на допомогу. У перші ж роки свого існування, Омбудсмен на ділі довела не тільки бажання але й здатність захищати осіб, чиї права були порушені, впливати на посадових осіб держави і добиватися поновлення прав скаржників. Проте, це не дуже вплинуло на загальну ситуацію з пра- вами людини в Україні. І через десять років порушення прав люди- ни і основних свобод залишається системним явищем, а в діяльності Омбудсмена у період 2004–2007 років з’явилися дуже небезпечні оз- наки втрати інституцією незалежності і схильності до порушення за- кону. Ці негативні тенденції дуже стурбували не тільки українську, а й міжнародну громадськість. Власне, вони спонукали недержавні правозахисні і громадські організації, розпочати свій моніторинг і спробувати дати відповідь на питання: наскільки ефективно пра- цює інститут Омбудсмена в Україні? В якій мірі він відповідальний за відсутність відчутного прогресу у дотриманні прав людини? Що можна зробити для покращення становища? Активне спостереження за діяльністю Омбудсмена велося з січня по вересень 2008 року. Для цього була розроблена методика, за якою і проводився моніторинг діяльності Омбудсмена. В його здійсненні брали участь представники 17 громадських організацій із 13 облас- тей України, Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастопо- ля (перелік наданий у додатку 1). Вони спостерігали за дотриман- ням прав людини в регіоні і надсилали звернення до Омбудсмена з приводу зафіксованих порушень з метою вжиття Омбудсменом від- повідних заходів. Водночас регіональні правозахисні та громадські організації самі намагалися усунути порушення і відновити порушені права людини, а також вели просвітницьку діяльність. Інформація про порушення прав людини, звернення до Омбудсмена, його реак- цію; інформація про діяльність Уповноваженого, про заходи, вжиті державними органами влади у напрямку покращення становища із дотриманням прав людини, дії правозахисних організацій, інші події в сфері правозахисту належним чином збиралася і документувалася координаційною радою проекту та висвітлювалася на сайті «Майдан». Координаційна рада також вела регулярне спостереження за діяль- ністю Омбудсмена та надсилала до нього інформаційні запити, які стосуються діяльності Уповноваженого. За результатами моніторингу був проведений комплексний аналіз та вироблені рекомендації щодо підвищення ефективності інституції Омбудсмена. У даній доповіді представлені не тільки результати моніторингу діяльності Омбудсме- на за 2008 рік, але й аналіз діяльності цієї інституції за десять років. Доповідь складається з п’яти розділів, кожний з яких закін- чується висновками та рекомендаціями. У першому розділі викладе- но історію виникнення і розвитку інституту Омбудсмена, короткий огляд стану із правами людини в Україні і, зокрема, діяльності ук- раїнського Омбудсмена за десять років, а також місце Омбудсме- на в національній системі захисту прав людини. У другому розділі аналізується ефективність діяльності Омбудсмена за десять років іс- нування цього інституту в Україні. Наступний розділ присвячений міжнародним рекомендаціям щодо ролі Омбудсменів та принципам їхньої діяльності і порівнянню з цими рекомендаціями українсь- кого законодавства і практики. У четвертому розділі представлені результати аналізу діяльності Омбудсмена за період січень-серпень 2008р. Розглядаються питання прозорості, доступності, ефектив- ності діяльності Омбудсмена, рівня його співпраці з недержавними громадськими організаціями, його інформаційної політики. П’ятий розділ містить загальні висновки і рекомендації щодо покращення діяльності Омбудсмена.