Завантажити PDF-файл: Права людини в Україні у 2025 році та у першій половині 2026 року. 9. Порушення прав військовозобов’язаних під час здійснення мобілізаційних заходів.pdf
Анотація
Аналітичний звіт Михайла Романова «Порушення прав військовозобов'язаних під час здійснення мобілізаційних заходів» (серія «Права людини в Україні 2025–2026», ХПГ) присвячено одній із найгостріших суспільних проблем воєнного часу: дотриманню прав людини під час мобілізації. Автор доводить, що мобілізація в Україні перетворилася з виразу патріотичного піднесення перших місяців війни на джерело системних і масштабних порушень прав громадян.
У звіті критично оцінено чинне правове регулювання. На думку автора, воно має вузько-технічний, мілітаризований характер і не враховує ширшого розуміння мобілізації як залучення ресурсів суспільства до оборони, зокрема через альтернативну службу. На основі даних Уповноваженого ВРУ з прав людини, ДБР, Нацполіції, OHCHR, Amnesty International, судової практики та журналістських розслідувань систематизовано основні види порушень: застосування сили під час перевірки документів, незаконні затримання та примусове доставлення до ТЦК («бусифікація»), смерті та катування, утримання людей у непередбачених законом місцях несвободи, обмеження доступу до адвоката і зв'язку з рідними, формальне проведення ВЛК та призов непридатних осіб. Окремо розглянуто порушення свободи совісті через фактичну відсутність альтернативної служби, права на захист персональних даних через реєстри «Оберіг» і «Трембіта», а також непропорційні обмеження доступу військовозобов'язаних до державних послуг.
Звіт аналізує наслідки неналежної мобілізації для самих Збройних сил, зокрема на прикладі ситуації в полку «Скеля», і реакцію держави. Автор фіксує разючу розбіжність між тисячами скарг (зростання у 333 рази з 2022 року) та поодинокими випадками притягнення працівників ТЦК до відповідальності, а також підміну кваліфікації посягань на основоположні права «процесуальними» складами. Наведено результати контент-аналізу 450 вироків за ст. 336 КК України. Критично оцінено діяльність Тимчасової слідчої комісії ВРУ та інституту Військового омбудсмена, якому, на думку автора, бракує незалежності та повноважень щодо військовозобов'язаних цивільних осіб.
Автор доходить висновку, що причинами кризи є надмірна концентрація повноважень у ТЦК, відсутність ефективного контролю, непрозорість процедур і брак гарантій для мобілізованих, зокрема визначених строків служби. Звіт адресовано правозахисникам, юристам, науковцям, представникам органів влади та всім, хто цікавиться проблемами дотримання прав людини в умовах воєнного стану.
