Комплексні дослідження з прав людиниСтаттіВидання ХПГУкраїнською мовою

ДОТРИМАННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ В УКРАЇНІ – 2003. №37(78)

У спеціальному інформаційно-аналітичному бюлетені «Права людини» Харківської правозахисної групи №37(78) друкується доповідь Держдепартаменту США про дотримання прав людини в Україні у 2003 році.


Завантажити файл (0.57 MB)

ВСТУП

Україна – змішана президентсько-парламентська республіка, в якій управління здійснюється Президентом, що обирається прямим голосуванням, прем’єр-міністром, який очолює Кабінет Міністрів, та однопалатним парламентом (Верховна Рада). Прем’єр-міністр пропонується Президентом і затверджується Верховною Радою. Склад Кабінету Міністрів пропонується прем’єр-міністром і схвалюється Президентом, однак загалом знаходиться під керівництвом Президента. Парламентські вибори, що пройшли у березні 2002 року, в окремих аспектах були більш досконалими, порівняно з попередніми виборами, однак зберігалися важливі недоліки. Президентські вибори 1999 року відзначалися істотною кількістю порушень зобов’язань перед Організацією з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) щодо виборів. Президентські вибори передбачаються у жовтні 2004 року. Довибори і вибори в місцеві органи влади, що мали місце протягом року, виявили серйозні недоліки. Конституція України передбачає незалежну судову систему, однак суди залишаються вразливими для політичного втручання та корупції і є неефективними.

Існує дві основних структури в сфері безпеки, що поділяють відповідальність за внутрішню безпеку: Служба Безпеки України (СБУ), яка відповідальна за збір розвідданих і Міністерство внутрішніх справ, яке керує різними підрозділами міліції. Збройні сили, переважно, залишаються поза політикою. Однак урядові агенції непрямим чином втручаються в політичний процес за допомогою кримінальних і податкових розслідувань щодо політиків, журналістів і впливових бізнесменів. Цивільна влада, загалом, здійснює ефективний контроль за правоохоронними органами. Мали місце порушення прав людини з боку працівників правоохоронних органів. Ступінь, до якого влада була причетною до них або потурала їм, є невизначеним.

Економіка має змішаний характер: приватний сектор займає приблизно від 65 до 70% валового національного продукту (ВНП). Загальна чисельність населення країни складає приблизно 47 745 000 осіб, відображаючи триваюче зменшення населення. Після майже десятиліття постійного падіння ВНП, економіка продовжила тенденцію зростання, яка розпочалась в 2000 році, і зросла на 4,8% в 2002 році і 8,5% протягом цього [2003] року. Економіка переобтяжена неплатежами і боргами по заробітній платі, і значна частина доходів заробляється в тіньовій економіці (яку можна визначити як діяльність, про яку навмисно не повідомляється з метою ухилення від податків). Борги по заробітній платі протягом перших шести місяців року зросли приблизно на 1,3% порівняно з тим же періодом 2002 року. Матеріальні цінності зосереджено в руках політичної еліти та директорів у галузях із державним домінуванням, пов’язаних, наприклад, із металами, нафтою та газом.

Повідомлення уряду про права людини залишалися на слабкому рівні. Хоча в деяких сферах спостерігалося покращення, серйозні проблеми залишилися.

Серйозні недоліки мали місцеві і парламентські довибори, що відбулися протягом року, так само як адміністративні та інші труднощі, створені для того, щоб обмежити організаційні зусилля і доступ до засобів масової інформації опозиційних партій, обмежити право громадян змінювати свій уряд. Мало місце декілька смертей в установах позбавлення волі. Міліція й працівники кримінально-виконавчої системи катували й били затриманих і ув’язнених, і, щонайменше, двоє затриманих померло за підозрілих обставин. Зловживання міліції і переслідування расових меншин все ще залишається проблемою. Побиття в армії призовників товаришами по службі стало звичним явищем, іноді призводячи до загибелі. Умови ув’язнення залишаються поганими і загрозливими для життя, особливо через незахищеність від хвороб, на кшталт туберкульозу. Уряд рідко карає посадових осіб, які скоюють зловживання. Безпідставний арешт і затримання, які, імовірно, в деяких випадках мали політичну мотивацію, час від часу поставали як проблема, так само, як тривале досудове утримання в дуже поганих умовах; однак, суди продовжували звільняти з-під варти обвинувачених до розгляду справ у суді. Проблемою є також тривала тяганина в судах, а судді продовжували з готовністю надавати більшість ордерів на обшук житла і прослуховування телефонів за зверненнями прокуратури.

Органи державної влади втручалися в діяльність засобів масової інформації, залякуючи і переслідуючи журналістів, піддаючи цензурі матеріали, здійснювали на них тиск із метою застосування самоцензури. Були деякі обмеження на свободу зібрань, і органи влади перешкоджали людям брати участь в декількох демонстраціях. Свобода об’єднання обмежувалася. Мали місце певні проблеми щодо реєстрації релігійних громад і спорів про власність; однак, Уряд вживав відповідних заходів, зосереджуючись на цих проблемах. Мали місце повідомлення про випадки антисемітських дій, включно з опоганенням синагог. Були деякі обмеження свободи пересування. Насильство і дискримінація проти жінок, включаючи сексуальне переслідування на робочому місці, залишаються проблемою. Проблемою залишалося насильство проти дітей. Етнічні меншини і мусульмани скаржилися на переслідування і часті перевірки особи. Уряд перешкоджав робітникам організовувати профспілки. Торгівля жінками і дівчатами з метою сексуальної експлуатації залишалася серйозною проблемою, для вирішення якої уряд вжив певних заходів.

поширити інформацію

Подібні статті
27-03-2026
переглядів
228

Experience of the Kharkiv Human Rights Protection Group. 2022–2025

In the book, employees of the organization share their experiences of human rights protection work during the war.

26-02-2026
переглядів
30

Submission to the International Criminal Court “SEVERE DEPRIVATION OF LIBERTY IN THE TERRITORIES OF UKRAINE TEMPORARILY OCCUPIED BY RUSSIA”

Lawyers of the Kharkiv Human Rights Group have prepared submissions to the Office of the Prosecutor of the International Criminal Court. Human rights activists believe that Russia's actions constitute crimes against humanity.

26-02-2026
переглядів
54

Подання до Міжнародного кримінального суду «ЖОРСТКІ ПОЗБАВЛЕННЯ СВОБОДИ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ РОСІЄЮ ТЕРИТОРІЯХ УКРАЇНИ»

Юристами Харківської правозахисної групи було підготовлено подання до Офісу Прокурора Міжнародного кримінального суду. Правозахисники вважають, що дії Росії є злочином проти людяності, що охоплюється статтею 7(1)(е) Римського Статуту.

20-02-2026
переглядів
1089

Бомбардування та евакуація: безпека в українській пенітенціарній системі в час війни під час широкомасштабного вторгнення

Це дослідження аналізує, як повномасштабна війна виявила критичну вразливість українських місць несвободи та неспроможність держави забезпечити мінімальний рівень безпеки засуджених, ув’язнених і персоналу.