Завантажити PDF-файл Права людини в Україні у 2025 році та у першій половині 2026 року. 12. Імітація євроінтеграції в контексті прав людини.pdf
Анотація
Аналітичний звіт Володимира Яворського, програмного директора Центру громадянських свобод, «Імітація євроінтеграції в контексті прав людини» входить до доповіді «Права людини в Україні 2025–2026». Автор аналізує, як Україна виконує зобов'язання у сфері прав людини на шляху до членства в ЄС: від подання заявки у 2022 р. до відкриття першого переговорного кластеру в червні 2026 р.
Головна теза звіту полягає в тому, що євроінтеграція в частині прав людини має переважно імітаційний характер. Держава виконує дрібні формальні завдання, а системні реформи роками відкладає. Дорожні карти, затверджені у травні 2025 р., у частині прав людини виконані лише приблизно на 10 %. З 530 заходів дорожньої карти з верховенства права реалізовано 77. Найкритичніше автор оцінює Національну стратегію з прав людини, затверджену 12 жовтня 2026 р. Вона не має строків, кошторису й показників і не має координаційного органу. Стратегія оминає 21 з 33 груп справ ЄСПЛ під посиленим наглядом. У ній немає вимог ЄС щодо визнання одностатевих партнерств, реформи інституту омбудсмана та захисту відмовників за переконаннями.
Проблеми згруповано у три пласти:
- Загальноправові. Потрібні зміни до Конституції: щодо незалежних інституцій, юрисдикції Суду ЄС, прямої дії актів ЄС і прав іноземців. Бракує плану відновлення прав після воєнного стану. Рішення ЄСПЛ системно не виконуються. Кримінальна юстиція має вади, а Кодекс про адміністративні правопорушення досі радянський.
- Інституційні. Омбудсман залежний і перевантажений. Незалежних органів рівності та захисту персональних даних немає. Прокуратура політично залежна. СБУ не реформована і має надмірні повноваження.
- Проблеми окремих прав:
- катування й неналежні умови тримання (норма 2,5 м² на особу проти 4 м² у ЄС);
- невідповідність законодавства про персональні дані стандартам GDPR;
- фрагментарне антидискримінаційне законодавство;
- міграційна система, зосереджена на контролі, а не на захисті;
- невиконання судових рішень проти держави (заборгованість понад 100 млрд грн);
- права національних меншин;
- домашнє та сексуальне насильство;
- права дитини, деінституціоналізація та права людей з інвалідністю.
Автор доходить висновку, що через масштаб необхідних змін заяви про вступ України до ЄС до 2030 р. виглядають популізмом. Він наполягає на перегляді Національної стратегії з прав людини та переході від формального звітування до реальних реформ. Звіт буде корисним правозахисникам, представникам органів влади, народним депутатам, дослідникам і міжнародним партнерам України.
