Право на справедливий суд • Статті • Українською мовою
Вікторія Онищенко, м. Київ

Реформи судових та правоохоронних органів, які нас очікують, несумісні з демократичним суспільством

Правозахисники та юристи обговорювали проблеми реформування судових та правоохоронних органів в Україні

10 жовтня в УНІАНі правозахисники та юристи обговорювали проблеми реформування судових та правоохоронних органів в Україні. І хоча Микола Сірий заявив, що зібрав пресу не задля критиканства, саме критики прозвучало чимало. «Якщо ми з повагою ставимось до влади, то маємо відверто вказувати на всі недоліки та помилки, які вона робить», – сказав він.

Перше серйозне обвинувачення юристи-фахівці висловили щодо непрофесійності теперішньої влади. «Крім бажання та свободи щось робити треба ще мати професійність», – сказав Микола Сірий та навів декілька прикладів діяльності, яка на його думку та думку ще багатьох експертів не є адекватною з точки зору юристів-фахівців. Так, різкій критиці піддалось Розпорядження Президента про створення Міжвідомчої комісії з питань реформування судової системи. З точки зору світової практики не можна створити щось дійсно гарне комісією, яка, за словами того ж Сірого, «несе колективну безвідповідальність за те, що ними було написано». Прикладом «колективної» роботи, яка ставить під сумнів можливість зробити Україну демократичною та вільною державою є проект Кримінально-процесуального кодексу. «Мені, як фахівцю, вистачить 15 хвилин, щоб розмазати цю писанину на 400 сторінках по стіні.», – зауважив пан Сірий, – «Але на всіх засіданнях присвячених обговоренню нового проекту КПК мені просто не давали відкрити рота, тож прийшлось надати собі слово шляхом маленького скандалу, хоча я сам по собі вихована та інтелігентна людина».

Програмний Директор Української Гельсінської спілки з прав людини Володимир Яворський, наголосив на проблемі, що не може будь-який орган реформувати сам себе. Саме цей процес зараз відбувається в Україні. Правозахисники наполягають на залучанні до подібних важливих проектів експертів зі сторони, як це відбувається в інших демократичних державах. На що пан Сірий додав, що він особисто та його організація «Клуб юристів» повністю відкриті для співробітництва і не представляючи жодних політичних інтересів готові допомагати владі у вирішенні питань реформування правоохоронних та судових органів. «Ми готові до співробітництва і будемо якщо не працювати разом із владою, то принаймні повідомляти громадськість до чого можуть привести ті чи інші кроки влади і чи можливі взагалі ті зміни, які нам обіцяють зробити».

Пан Яворський також наголосив, що вже зараз влада демонструє своє небажання працювати відкрито, прозоро і прислухатись до думки фахівців. «Нещодавно стало відомо, що Верховна Рада збирається все ж таки прийняти КПК в тому вигляді, в якому він є зараз», – розповів Володимир Яворський. – «Навіть незважаючи на 1000 сторінок критики і рекомендацій з боку міжнародних експертів прийняти КПК тільки в доробленому, зміненому вигляді. Але незважаючи на міжнародне співтовариство, оцінки місцевих експертів – його все ж таки вирішили приймати і навіть вже роздали проект депутатам для ознайомлення».

Микола Сірий зауважив, що якщо КПК буде прийнятий в тому вигляді в якому він є зараз, то це кінець демократичному суспільству і свободі, і є великим кроком назад. Він наголосив, що це дуже небезпечний проект і що потрібно зробити все, щоб він не був прийнятий в тому вигляді в якому він є. «Це крок до середньовіччя. Там є такі пункти, наприклад, що перший допит може відбутись до зустрічі з адвокатом. Можна собі уявити якими методами в нас вибивають показання з людини. І там є ще багато пунктів щодо обмеження доступу до захисту. Тож можна сказати, що якщо приймуть цей КПК, то нас з вами повністю законно лишать конституційного права на захист». «Ці речі не сумісні з демократичним суспільством», – завершив цю тему Володимир Яворський.

З іншого боку всі учасники прес-конференції погоджуються з тим, що реформа судових та правоохоронних органів потрібна і негайно. Але все ж таки, висловлюють своє занепокоєння, що судова система ще не готова до цих реформ і що все потрібно робити поступово. «Та система, яка існує зараз, була народжена багато років тому, ще за часи режиму Кучми. І ми дійсно повинні позбутись її, але це не може відбуватись різко, як, наприклад, це зараз відбувається в ДАЇ. Суддів і прокурорів треба підготувати, навчити і тільки потім вводити зміни. На це потрібно витратити немало часу» – завершив прес-конференцію Микола Сірий.

поширити інформацію

Подібні статті
03-11-2026
переглядів
110

Права людини в Україні у 2025 році та у першій половині 2026 року. 9.Порушення прав військовозобов’язаних під час здійснення мобілізаційних заходів

Сьогодні питання мобілізації в Україні є однією з найболісніших проблем. І хоча цієї теми намагаються уникати у зв’язку з тим, що вона має негативний вплив на загальну суспільну кон’юнктуру в контексті війни, все ж таки її замовчування тягне за собою значно гірші наслідки.

03-11-2026
переглядів
433

Права людини в Україні у 2025 році та у першій половині 2026 року. 12.Імітація євроінтеграції в контексті прав людини

Аналітичний звіт Володимира Яворського, програмного директора Центру громадянських свобод, «Імітація євроінтеграції в контексті прав людини» входить до доповіді «Права людини в Україні 2025–2026». Автор аналізує, як Україна виконує зобов'язання у сфері прав людини на шляху до членства в ЄС: від подання заявки у 2022 р. до відкриття першого переговорного кластеру в червні 2026 р.

26-10-2026
переглядів
118

Права людини в Україні у 2025 році та у першій половині 2026 року. 13. Проблеми притягнення до відповідальності підозрюваних у вчиненні міжнародних злочинів

Комплексний аналіз практики, викликів та законодавчого регулювання процесів притягнення до кримінальної відповідальності осіб, підозрюваних у вчиненні міжнародних злочинів в Україні.

23-10-2026
переглядів
86

Права людини в Україні у 2025 році та у першій половині 2026 року. 4. Права в’язнів в Україні: хронічні проблеми

У цій доповіді розглядаються три найгостріших, на нашу думку, порушення прав в’язнів: погані умови утримання в пенітенціарних установах; незаконне застосування сили як засіб примусу, здирництва та залякування; неналежне надання медичної допомоги ув’язненим