У черговий раз брутально порушується Конституція України. Президентом внесений до парламенту проект Закону про Службу зовнішньої розвідки України за номером 8437 від 10 листопада. Внесений як невідкладний, тобто проект може розглядатися Верховною Радою України в будь-який найближчий сесійний день. Служба зовнішньої розвідки (СЗР) створена Указом Президента від 14 жовтня 2004 р. №1239 на базі Департаменту розвідки та розвідувальних підрозділів регіональних органів СБУ. Законопроект покликаний визначити правові основи організації та діяльності СЗР.
Здавалося б, усе гаразд. Проте на сайті Верховної Ради текст законопроекту відсутній (див. http://www.rada.gov.ua:8080/pls/zweb/webproc4_1?id=&pf3511=26089). Наявний лише висновок Головного науково-експертного управління, звідки можна дізнатися що законопроект містить таємну статтю 5, і що вона стосується чисельності СЗР. Експерти цілком справедливо вказують, що це порушення ч. 5 статті 94 Конституції України, за якою „Закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування”. Наявність таємних статтей суперечить самій суті закону як відкритого публічного нормативно-правового акту. Це абсолютно неприпустимо.
Слід погодитися також з експертами Головного науково-експертного управління в тому, що чисельність спецслужби не може бути таємною інформацією, оскільки п.22 ч.1 статті 85 Конституції прямо відносить до прерогативи Верховної Ради України “затвердження загальної структури, чисельності, визначення функцій Збройних сил України та інших військових формувань”. Отже, загальна чисельність Збройних сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки та інших військових формувань має визначатися законами, які ухвалює парламент, і ці відомості не можуть складати державну таємницю.
Невідомо, чи розглядав законопроект профільний Комітет з питань національної безпеки і оборони, який просто зобов’язаний повернути законопроект авторам для переробки, оскільки в такому вигляді його навіть виносити в сесійну залу ВРУ на розгляд не можна.
Чи бачив цей витвір правової думки Президент, який зазначений як автор подання та ініціатор внесення? Хто ж автор цього законопроекту? На жаль, автор не названий. Доручення щодо підготовки проекту закону про СЗР в Указі №1239 від 14.10.2004 немає. Це може бути або СБУ, або РНБО, або Секретаріат Президента.
17 листопада парламент 310 голосами „за” (жодного – „проти”, 46 не голосувало) прийняв в першому читанні законопроект. І жоден не заперечував проти наявності таємної статті. 1 грудня законопроект має бути розглянутий у другому читанні.
Цікаво, що рік тому тодішнім Президентом України Леонідом Кучмою був внесений законопроект за №6349 від 17.11.2004 року. Текст законопроекту був вміщений в комп’ютерних правових системах, він складався з 8 статтей, а стаття 5 також мала гриф “таємно “. Окрім Комітету з питань національної безпеки і оборони законопроект ще мали розглянути Комітет з питань бюджету та Комітет з питань європейської інтеграції. От і гадай після цього про прогрес в питанні необґрунтованого засекречування інформації! Як на цьому прикладі, то спостерігаємо навпаки регрес...
