З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ № 1 (32) 2009 р.

Науковий і документальний журнал

ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ

ЛИСТОПАД 1978 РОКУ ДОДАТОК ДО "ВІСНИКА РЕПРЕСІЙ В УКРАЇНІ" вип. 10, 1980 р.

ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ № 4

ЛИСТОПАД 1978 РОКУ ДОДАТОК ДО "ВІСНИКА РЕПРЕСІЙ В УКРАЇНІ" вип. 10, 1980 р.

ПРАВА ЛЮДИНИ В УКРАЇНІ. Випуск 21. Права меншин

Інформаційно-аналітичний бюлетень Українсько-Американського Бюро захисту прав людини Випуск 21 Київ 1998

ПРАВА ЛЮДИНИ В УКРАЇНІ. Випуск 17. Проблеми міграції

Інформаційно-аналітичний бюлетень Українсько-Американського Бюро захисту прав людини Випуск 17 Київ 1996

ПРАВА ЛЮДИНИ В УКРАЇНІ Випуск 16

Інформаційно-аналітичний бюлетень Українсько-Американського Бюро захисту прав людини Київ – Харків 1996 Ми звикли чванитися своєю європейськістю, підкреслюючи при цьому, що Україна є унікальним геополітичним тілом, що має ключі і від Сходу, і від Заходу. Хоч це й дуже вже гіпотетично, бо маючи таки сьогодні можливості для нового, вже самостійного, творення українського синтезу Сходу і Заходу, задурюємо себе різними «дивацькими ідеями» відродження «найстародавнішого чогось». Коли заходить мова на релігійну тему, то майже завжди автоматично переводимо її у площину протиставлення Київського та Московського православ’я, – так наче нічого більше на цю тему сказати, – зовсім ігноруючи їхні спільні візантійські джерела. Але якщо спадкоємство Київської Церкви часів Володимира Великого ми бачимо в Українській Греко-Католицькій Церкві, то такою ж спадкоємницею Київського православ’я стало і Московське православ’я: спочатку унезалежнившись від Києва, а пізніше підпорядкувавши собі той Київ.

ПРАВА ЛЮДИНИ В УКРАЇНІ Випуск 15. ТОЧКА ЗОРУ. УКРАЇНСЬКИЙ КАТОЛИЦИЗМ В ЕКУМЕНІЧНІЙ ПЕРСПЕКТИВІ

Інформаційно-аналітичний бюлетень Українсько-Американського Бюро захисту прав людини Київ – Харків 1996

ПРАВА ЛЮДИНИ В УКРАЇНІ. Випуск 14. ДИСКУСІЯ

Інформаційно-аналітичний бюлетень Українсько-Американського Бюро захисту прав людини Київ – Харків 1995

ПРАВА ЛЮДИНИ В УКРАЇНІ. Випуск 13. РЕЛІГІЯ В СУСПІЛЬСТВІ: МОЖЛИВОСТІ ВЗАЄМНОГО РЕФОРМУВАННЯ ЧЕРЕЗ ПРАВО ВІДРІЗНЯТИСЯ, ТОБТО ЗБЕРІГАТИ ІНДИВІДУАЛЬНІСТЬ?

Про свободу, – нехай і специфічно класово наповнену, – говорено було. Про людську гідність – цього не скажеш, хоч ці обидва феномени тісно між собою пов’язані. А проте, лаконічна формула з проекту польської Хартії прав і свобод, – «Гідність людини є джерелом усіх прав та свобод», – свідчить, що сьогодні й посткомуністична країна усвідомила, що основою демократичної державності має бути гідність людини. Інформаційно-аналітичний бюлетень Українсько-Американського Бюро захисту прав людини. Київ – Харків 1995

ПРАВА ЛЮДИНИ В УКРАЇНІ Випуск 11. ДИСКУСІЯ

Інформаційно-аналітичний бюлетень Українсько-Американського Бюро захисту прав людини. Київ – Харків 1995. Обговорюючи у своєму бюро питання про неприсудження у 1994 році премій ім. Валерія Марченка через відсутність належної глибини журналістських публікацій на правозахисну тему в українській пресі, ми дійшли висновку, що ця ситуація породжена в основному реальною та своєрідною «глухотою» (нечутливість до подачі та трактування цієї теми через призму людської гідності) українського суспільства до проблем захисту прав людини. З іншого боку, немало було проявів спекулятивно-політичного потрактування прав людини крайніми екстремістськими політичними силами як в Україні, так і довкола неї. Отже, ситуація – варта того, щоб усе глибше проаналізувати та обговорити. Друкуючи доповідь М. Мариновича на читаннях у Львові 10 грудня, ми усвідомлювали, що вона писалася не для загальноукраїнського, а для місцевого, галицького, читача. Але ми побачили в ній і загальніші, а не чисто локальні проблеми із захистом прав людини, і, бажаючи стимулювати максимально коректне обговорення бодай на сторінках нашого бюлетеня різних підходів до проблем правозахисту у посттоталітарному суспільстві, подаємо поруч і перші відгуки на неї (як на ще портфельну статтю). Водночас для зменшення регіонального заземлення статті М. Мариновича ми вважали за доцільне внести кілька зауважень редакції у вигляді невеликих зносок. Раді б вмістити на сторінках бюлетеня в майбутньому й автентичну точку зору В.Маленковича та інших авторів, готових взяти участь в цивілізованому обговоренні порушених не тільки в нинішньому числі бюлетеня проблем. Зіновій Антонюк.

ПРАВА ЛЮДИНИ В УКРАЇНІ Випуск 9. ТОЧКА ЗОРУ. ЦИФРИ і ФАКТИ.

Інформаційно-аналітичний бюлетень Українсько-Американського Бюро захисту прав людини. Київ – Харків 1994

ПРАВА ЛЮДИНИ В УКРАЇНІ. Випуск 7. ТОЧКА ЗОРУ. ЦИФРИ І ФАКТИ.

Інформаційно-аналітичний бюлетень Українсько-Американського Бюро захисту прав людини. Квітень 1994. Київ – Харків

ПРАВА ЛЮДИНИ В УКРАЇНІ. Випуск 4. УДОСКОНАЛЕННЯ ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ. ПРОЕКТ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ

Інформаційно-аналітичний бюлетень Українсько-Американського Бюро захисту прав людини Київ – Харків 1994

ПРАВА ЛЮДИНИ В УКРАЇНІ. Випуск 3. УДОСКОНАЛЕННЯ ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ. ПРО ЩО СВІДЧИТЬ ПРОЕКТ УКРАЇНСЬКОЇ КОНСТИТУЦІЇ ВІД 26.10. 93 р.

Проект Конституції України вже вдруге винесено на народне обговорення. В редакції від 26 жовтня 1993 р. він став свідченням про те, що творчі змагання української юридичної думки, офіційно ангажованої до найвищих звершень, досягнувши граничної межі, нарешті завершилися. Водночас критичний запал депу- татів, не знайшовши виходу в стінах Верховної Ради, має відтепер шукати собі задоволення в ширших об- ставинах вільної громадської експертизи. Інформаційно-аналітичний бюлетень Українсько-Американського Бюро захисту прав людини Київ – Харків 1993

ПРАВА ЛЮДИНИ В УКРАЇНІ. Випуск 2. ЛЮДИНА І НАЦІЯ. Права человека и межнациональные отношения в Украине.

Научно-аналитический доклад Е.И.Головаха , Н.В.Панина, Украинско-Американское Бюро защиты прав человека. Інформаційно-аналітичний бюлетень Українсько-Американського Бюро захисту прав людини Київ – Харків 1993

ПРАВА ЛЮДИНИ В УКРАЇНІ. Випуск 1. ЕКСПЕРТИЗА. ЗАКОНОДАВСТВО

Деякі зауваження щодо проекту Конституції. Інформаційно-аналітичний бюлетень Українсько-Американського Бюро захисту прав людини. Випуск 1. Київ—Харків 1993.

ВІСНИК РЕПРЕСІЙ В УКРАЇНІ. ЗАКОРДОННЕ ПРЕДСТАВНИЦТВО УКРАЇНСЬКОЇ ГЕЛЬСІНСЬКОЇ ГРУПИ

Хроника текущих событий

«Хроника текущих событий» (ХТС) «виходила в світ» у Москві у 1968-1983 роках (випуски 1-64). В ній беземоційно й об’єктивно наводиться інформація про порушення владою прав людини в різних республіках Радянського Союзу у хронологічній послідовності, міститься хроніка політичних таборів, яка писалася та передавалася на волю за дуже складних умов. На волі інформацію передавали ланцюжком, коли кожний знав лише того, хто надав інформацію, і того, кому треба її передати. Незважаючи на таку обережність, видавців періодично кидали за ґрати. В редакції всі факти перевірялися (наскільки це було можливо). Перший редактор - Наталя Горбаневська - заарештована у грудні 1969 року, її змінив Анатолій Якобсон (до 1972 року). З 1973 року оновлену редакцію очолив В.Чалідзе. У 1981 році 59-й випуск бул заарештований, але нова редакція продовжила випуск ХТС. До 1983 року було підготовлено 65 випусків, але останній ані в самвидав, ані за кордон не потрапив. Таким чином, загалом побачили світ 63 випуски (не враховуючи вилучений №59 та нерозповсюджений №65). Звичайно, в ХТС є помилки, проте вона залишається, на думку автора, одним з основних і найбільш об’єктивних джерел з історії дисидентського руху в СРСР. Левина доля інформації в ХТС припадає на Україну, але з цього джерела можна не тільки витягнути факти, що стосуються України, а й простежити історію та визначити роль українського дисидентства у загальносоюзному антитоталітарному русі.

Права людини: моя власна думка. Випуск 18(59).

Харків: Фоліо, 2000. – 240 с. Тексти та уривки з творів-есе учасників V Всеукраїнського конкурсу з прав людини.